Пошук

Затверджено план роботи на друге півріччя

У четвер, 11 липня, відбулася сорок четверта сесія районної ради сьомого скликання.

Її голова Іван Семцов інформував присутніх про виконання запиту депутата Івана Лисого на попередніх сесіях щодо ремону медамбулаторії та облаштування житла для лікаря у селі Мирівка. Насправді село згідно з графіком обслуговує лікар із ЦРЛ, а інші медпрацівники закладу є місцевими жителями і не потребують житла.

В.о.голови райдержадміністрації Світлана Синюк додала, що амбулаторія потребує тільки косметичного ремонту (заміна вікон) і він буде проведений за благодійні та бюджетні кошти села.

Депутат Іван Лисий зробив новий запит на адресу РДА, зокрема, про виділення матеріальної допомоги на ремонт житла учаснику АТО Вік­тору Майоренку із Кагарлика.

Як повідомив голова міста Олександр Панюта, заява із подібним зверненням надійшла від бійця і до міської ради. Вирішено надати йому грошову допомогу для придбання будівельних матеріалів після затвердження даного рішення сесією міської ради.

В.о. голови РДА Світлана Синюк проінформувала, що подібну заяву Віктор Майоренко може адресувати і в райдержадміністрацію для одержання певної допомоги.

Депутат Петро Бурий у черговий раз порушив питання щодо петицій. Зокрема, про розміщення на сайті районної ради результатів поіменного голосування щодо цього. Дана інформація буде розміщена, запевнив його голова ради.

Далі сесія перейшла до розгляду порядку денного.

Про внесення змін у рішення тридцять дев’ятої сесії районної ради від 21.12.2018 №347-39 (ІІ)-VII “Про районний бюджет Кагарлицького району на 2019 рік” та додатків до нього інформувала начальник управління фінансів райдержадміністрації Наталія Перевера.

Рішенням сесії затверджено запропоновані зміни.

Голова районної ради Іван Семцов доповідав про план роботи Кагарлицької районної ради на друге півріччя цього року, який також затверджено рішенням сесії.

Наступним питанням порядку денного сесії значилося “Про внесення змін у рішення сесії райради від 07.07.2015 №639-49-VI “Про погодження отримання спецільних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення ТОВ “Дніпровські піски”. Як проінформував голова постійної комісії райради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин Олександр Широкоступ, воно знімається з розгляду сесії через відсутність представника ТОВ та кворуму на засіданні комісії. Буде розглянуто на наступній сесії.

Про внесення змін у рішення сесії райради від 18.02.2016 №056-06-VII “Про положення “Почесний громадянин Кагарлицького району” доповідав голова райради Іван Семцов.

Рішенням сесії внесено зміни у підпункт 6.3. пункту 6 “Виплата почесним громадянам району грошової винагороди”. Відтепер її виплата здійснюється за особистою заявою осіб, удостоєних звання. При відсутності такої заяви виплата допомоги не проводиться.

Поліцейські Кагарличчини відзначили професійне свято

4 липня голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, керівник апарату райдержадміністрації Людмила Демиденко та міський голова Олександр Панюта привітали працівників районного відділення Національної поліції України з професійним святом.

Керівники району та міста висловили вдячність поліцейським за службу, вірність присязі, а також побажали їм мужності, витримки, наснаги, професійних успіхів, міцного здоров’я, родинного затишку, довіри та поваги від жителів Кагарличчини.

За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків, самовіддану працю в Національній поліції України та з нагоди Дня Національної поліції України кращим працівникам було вручено спільні подяки районної державної адміністрації та районної ради, подяки міського голови, подарунки та квіти.

Також своїх колег з професійним святом привітав начальник Кагарлицького відділення Обухівського відділу ГУ Національної поліції України у Київській області полковник Ігор Небаба.

Святковий концерт для присутніх підготували учасники художньої самодіяльності міського Будинку культури: Анастасія Мацібура, Вікторія Куцокінь, Анна-Марія Чоповська, Анна Кириленко, Олександр Покраса.

Манила нiч купальськими вогнями

Гамірно та весело у надвечір’я та ніч на Купала на Пасківському ставку в Кагарлику. Адже тут вже багато років поспіль 6 липня проходять народні гуляння.

Першою починає розваги малеча: штурмує надувні гірки, ласує різноманітними смаколиками та солодкими напоями. Батьки та друзі охоче фотографують дітлахів у фотозоні. Та й дорослі не оминають можливості “спробувати” себе у ролі “Водяного” та “Русалки”. Вже згодом малечу збирають навколо себе аніматори, проводячи із ними різноманітні ігри.

Неподалік фотозони розмістився стіл із барабаном, в якому розігрувалися квитки безпрограшної лотереї. Виграш, зібраний таким чином, пішов на лікування маленького кагарличанина Тимурчика. А суперпризом, що був розіграний серед усіх власників квитків, став мобільний телефон.

Допоки під вербою обабіч ставка усі бажаючі плели купальські вінки, свою майстерність у Зендокай КаратеДо публіці показали представники спортивного клубу “Мамай”.

Згодом розпочалося купальське дійство. Хлопці та дівчата у вишиванках обливали один одного водою, жартували, сварилися та мирилися, наряджали “Купайла” та “Марену”. Лякали їх дві неслухняні русалки, яких утихомирив Водяний. І врешті-решт, дівчата закликали усіх пустити вінки за водою. А зі сцени тим часом лунали пісні від наших місцевих талантів та гостей. Гурт дівчат виконав український танець, чим викликав зливу оплесків та захоплених вигуків.

Не обійшлося й без конкурсів. Чоловіки змагалися на швидкісне пиття квасу та підкорювали височезний сповп із подарунками на його вершині. Сильним сміливцям цього разу вдалося виграти мобільний телефон, сертифікат на 300 грн для отримання продукції ПрАТ «Кагма», сертифікат на 200 грн для отримання солодощів і сертифікат на отримання 50 кг борошна від ТОВ «БК «ТЕВІ».

А з настанням сутінок традиційно увись здійнялося полум’я вогнища, навколо якого усі дружно почали водити хоровод.

Тим часом ініціативу розважати перехопив діджей, який під звуки музики “заводив” “танцюристів” до опівночі.

Кандидати у народні депутати України по 93-му виборчому округу

21 липня українці обиратимуть новий склад Верховної Ради України на дочасних виборах, оголошених після розпуску парламенту президентом Володимиром Зеленським. Як і під час попередніх, теж дострокових, виборів Ради 2014 року, цьогорічне голосування в Україні відбудеться за змішаною виборчою системою.

Згідно з законом про вибори народних депутатів, 225 із них обираються за пропорційною системою у загальнодержавному окрузі за виборчими списками кандидатів від політичних партій, а ще 225 депутатів - за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах.

Утім, як і Рада нинішнього скликання, наступний парламент буде кількісно меншим від свого конституційного складу, встановленого на рівні 450 народних депутатів. У зв’язку з тим, що 26 мажоритарних округів розташовані на непідконтрольних Києву територіях на Сході України та Кримському півострові, вибори відбудуться у 199-ти округах замість 225-ти. Таким чином, за мажоритарною системою буде обрано лише 199 депутатів, а загальна кількість мандатів становитиме 424. Термін повноважень українського парламенту становить п’ять років.

По 93 виборчому округу, до якого входить і Кагарлицький район, Центрвиборчком зареєстрував 20 кандидатів у депутати, реєстрацію одного було скасовано до дня виборів, тож, відповідно, у виборчому бюлетені буде 19 прізвищ.

Хто ж балотується у народні депутати по нашому округу?

Герман Борис Степанович, 1957 р.н., самовисування.

Головін Микола Олексійович, 1957 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

Горбаль Василь Михайлович, 1971 р.н., самовисування.

Горган Олександр Любомирович, 1975 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «Європейська Солідарність».

Дишлевий Олег Григорович, 1985 р.н., самовисування.

Донченко Олег Андрійович, 1969 р.н., самовисування.

Жукотанський Олександр Васильович, 1965 р.н., самовисування.

Зінченко Сергій Вікторович, 1983 р.н., суб’єкт висування – Аграрна партія України.

Коломієць Олександр Вікторович, 1977 р.н., самовисування.

Кривошея Геннадій Григорович, 1977 р.н., самовисування.

Луценко Віктор Миколайович, 1968 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «Радикальна партія Олега Ляшка».

Мамчур Юлій Валерійович, 1971 р.н., самовисування.

Муравський Олексій Андрійович, 1973 р.н., суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Різатдінова Ганна Сергіївна, 1993 р.н., самовисування.

Скороход Анна Костянтинівна, 1990 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «Слуга народу».

Туній Ольга Григорівна, 1985 р.н., самовисування.

Філіппов Олексій Вікторович, 1980 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «Опозиційний блок».

Шевченко Олександр Олександрович, 1961 р.н., суб’єкт висування – Політична партія «Опозиційна платформа – За життя».

Шкарівський Вадим Анатолійович, 1987 р.н., самовисування.

Кардіограф - від міської ради

Понеділок не завжди важкий день у календарі. У цьому переконалися керівники поліклінічного відділення Центральної районної лікарні. У перший день липня сюди завітали голова міста Олександр Панюта, секретар міської ради Любов Коваль, ряд депутатів міської ради. І не з пустими руками. У кабінеті  функціональної діагностики вони вручили лікарям новий кардіограф вартістю понад 50 тисяч гривень.

Вручаючи медичний прилад, Олександр Панюта відзначи в, що депутати міської ради завжди йдуть назустріч запитам і побажанням медиків району. Нещодавно виділено  із міського бюджету 60 тис. грн на ремонт туалетних кімнат, близько 250 тис. грн заплановано на ремонт одного із відділень, працюємо над тим, щоб вирішити питання встановлення у окремих кабінетах кондиціонерів. «Але значно б більші можливості для підтримки медицини району були б у нас при створенні Кагарлицької громади», - зазначив Олександр Олексійович.

- Сьогодні, коли в державі здійснюється медична реформа, значну роль відіграє оснащення медичного закладу. Чим воно краще, тим конкурентніший сам заклад і увага до нього з боку держави, - зазначив головний лікар ЦРЛ Віктор Кулініченко.

Щиру вдячність голові міста і депутатам міської ради за подарунок від імені медпрацівників і громадян району висловила завідуюча поліклінічним відділенням райлікарні Валентина Павловська.

У суботу у Богуславі неймовірне святкування Дня Купала...

У суботу у Богуславі неймовірне святкування Дня Купала: майстер-класи для дітей, концерт та дискотека

Свято запалює вогні! 6 липня, у суботу, у Богуславі, на центральній площі міста відбудеться святкування дня Івана Купала. На гостей чекають:

– майстер-класи для дітей – з 16.00

– концерт, розважальна програма та інтреактиви з ведучим – з 19.00.

– о 20.00 на глядачів чекає виступ кавер-гурту «CHICA-BAND»,

– з 21.20 до 23.00 вечір продовжуватиме діджей радіостанції «KISS FM» Іван Іонов!

Кандидат у народні депутати у 93 виборчому окрузі Олександр Жукотанський запрошує жителів Богуславського, Кагарлицького, Миронівського, Переяслав-Хмельницького та Рокинтнянського районів гарно провести час!

Молоді, активні, відповідальні

Символічним є те, що цьогорічні День Конституції України і День молоді припали на одну дату. Адже саме молодь - майбутнє нашої держави. Саме молодим виводити Україну у світові лідери, творити нашу землю квітучою і благодатною. Саме їм удосконалювати та робити дієвим наш Основний Закон.

Тож до цих свят на центральній площі Кагарлика минулої неділі, 28 червня, розгорнулися різноманітні атракціони, тематична фотозона «Долоньки». Працювали тематичні майстер- класи з виготовлення ляльок-мотанок, орігамі, виробів з солоного тіста. Майстри накладали аквагрим. А мильні бульбашки, якими час від часу заповнювався простір довкола, викликали захоплення у малечі.

Присутніх на святкуванні привітали голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов та секретар Кагарлицької міської ради Любов Коваль.

Вони вручили кращим представникам молоді Кагарличчини відзнаки та цінні подарунки.

Тож спільні Подяки від райдержадміністрації та районної ради вручили Руслані Горобець, головному спеціалісту УСЗН РДА, Дмитру Заваженку, трактористу СК «Агробізнес», Володимиру Кравцю, трактористу ПрАТ «Агрофорт», Вікторії Куцокінь, художньому керівнику МЦКД, Катерині Кучеренко, учасниці ансамблю «Зорецвіт» та народного хорового колективу, Інні Кушніренко, учасниці тріо «Заграва» та народного хорового колективу, Анастасії Мацібурі, режисеру театралізованих заходів та свят КМЦКД, Наталії Саранчі, помічнику повара ДНЗ «Фіалочка»

с. Слобода, Любові Соломченко, продавцю магазину с. Горохове, Аліні Токовенко, викладачу КЗ КРР «Кагарлицька дитяча школа мистецтв», Яні Чиженко, вчителю хімії та біології Кузьминецької ЗОШ. А від міської ради - Євгенії Хміль, активнй учасниці художньої самодіяльності та солісту народного аматорського оркестру духових інструментів МБК, Любові Хабібулінй, вчителю Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей», Наталії Вернигорі. вчителю Кагарлицької ЗОШ №3, Катерині Степанчук, вчителю Кагарлицької ЗОШ №2 ім. В.П. Дашенка, Анні Коновал, вчителю Кагарлицької ЗОШ №1, Юлії Марцих, психологу ДНЗ «Теремок», Юлії Дмитренко, пралі ЗДО (ясла-сад) «Ромашка», Юлії Мовчан, – мамі двох дітей, Олександрі Галайдюк, лікарю-терапевту терапевтичного відділення КНП КРР «Кагарлицька ЦРЛ», Анастасії Хомюк, сімейному лікарю амбулаторії загальної практики-сімейної медицини КНП «ЦПМСД Кагарлицької районної ради».

Кагарличан і гостей міста чекала концертна програма, яку підготували учасники художньої самодіяльності. Потім були розваги та інтерактиви від столичного ведучого, а також виступ Вадима Олійника. Завершила свято дискотека, яку вів MR.Sunny – Олександр Климцов, ді-джей і радіоведучий – KissFM.

У лікарі - всією родиною

8 липня у наших календарях з’явилося нове свято - Український День родини. І цілком слушно.  Адже і в районі в цілому, і в кожному селі, на кожній вулиці маємо прекрасні сім’ї, на яких рівняються, з яких беруть приклад інші жителі. Серед таких - родина Галайдюків-Гріненко, які започаткували в Центральній районній лікарні сімейну династію лікарів. Батько, Володимир Васильович Галайдюк, займає посаду завідувача Кагарлицьким відділенням Київського обласного бюро судово-медичної експертизи, а за сумісництвом працює ще й лікарем-паталогоанатомом. Має 27 років медичного стажу.  Мати, Гріненко Оксана Леонідівна, з 1995 року трудиться у поліклініці лікарем функціональної медицини. Стежкою батьків пішла і донька Олександра. За її плечима разом з ординатурою вже три роки стажу роботи у Кагарлицькій районній лікарні.

Освічені, культурні, порядні, красиві та інтелігентні люди - саме такими епітетами характеризують у місті цю родину. І з нагоди свята хочеться побажати їй сонячної погоди вдома, міцного здоров’я і наснаги, родинного тепла і затишку і, звичайно ж, примноження династії.

Про хліб і про довкілля

Минулої середи, 26 червня, у Шубівці відбувся незвичайний захід як по складу учасників, так і по його тематиці. Представники відомої фірми «Syngеntа» презентували журналістам багатьох українських видань і телекомпаній масштабну ініціативу компанії щодо її вкладу у сталий розвиток сільського господарства та збереження навколишнього середовища. Дана програма розпочалася із 2014 року і буде тривати до 2020-го, так що в нинішньому у неї своєрідний ювілей - 5-річчя.  і дуже приємно, що серед тих, хто залучився до її реалізації, значиться і фермерське господарство «Широкоступ».

про саме господарство, його становлення і екологічні програми на пленарній частині заходу розповів власник ФГ, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Широкоступ. А вже про саму ініціативу «Syngеntа» інформував начальник відділу захисту насіння фірми в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер. Він назвав  шість зобов’язань компанії, які разом із аграріями світу успішно реалізуються на практиці.

Окремі з них були продемонстровані учасникам заходу на виробничих ділянках ФГ «Широкоступ».

Так, на машинно-тракторному дворі на колишньому пустирі облаштовано міні-заповідник. Тут висіваються ділянки медоносних культур та встановлено штучні гнізда для диких бджіл й інших комах. Про роль диких комах-запилювачів та примноження їх популяції присутнім розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології імені Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету імені  А. Докучаєва Михайло Філатов.

А ось менеджер з технологій внесення продуктів компанії «Syngеntа» в Україні Степан Деркач зупинився на впровадженні європейських стандартів застосування засобів захисту рослин та практик, що зменшують забруднення навколишнього середовища пестицидами. Зокрема, журналістам було продемонстровано випарювальник, в який збираються невикористані отрутохімікати або змиви з обприскувача для подальшої  утилізації. Побачили учасники  семінару і сам обприскувач, стенд по налагодженню його роботи та засоби захисту людини, яка працює з пестицидами.

Далі екскурсія перенеслася на поле сої сільгосппідприємства. На відкритому майданчику біля нього знаходився потужний трактор в агрегаті з чизелем, який використовується для боротьби з водною ерозією. Чизелем впоперек схилів проводиться розпушування грунту на глибину 40 см. Таким чином вода не змиває гумусні шари грунту, стікаючи у низини, а залишається у прорізаних щілинах,  утворюючи запаси вологи для вегетації рослин. про це журналістам детально розповів доктор сільськогосподарських наук, професор, головний науковий співробітник ІБКУБ НААН Олександр Іващенко.

Об’їжджаючи поля фермерського господарства, не можна було не помітити, що більшість з них обсаджені лісосмугами. З часом останні розрослися, перекривши грунтові дороги для проїзду. А відтак паралельно були прокладені нові. На це в рамках проекту співробітництва з «Syngеntа» і звернув увагу Олександр Широкоступ.

- Ми взяли відповідний дозвіл і провели розчистку лісосмуг, таким чином забезпечивши проїзд під ними. А зайві дороги переорали і вже частково засіяли сільгоспкультурами, - розповів Олександр Васильович. - Таким чином повернули в землекористування 60 гектарів угідь.

Свою думку висловив керівник ФГ і щодо співробітництва з компанією «Syngеntа».

- Я народився і виріс у Шубівці. А тому доля села і його жителів - це і моє життя. Тому, орендуючи землю селян, треба думати не тільки про її належну віддачу, а й екологічне майбутнє, збереження біорізноманіття, порятунок сільгоспугідь від ерозії, безпеку праці людей. Адже країна - на межі екологічної катастрофи.

Співпраця ж з «Syngеntа» у цьому напрямку забезпечує з одного боку підвищення ефективності вирощування сільгоспкультур, а з іншого - позитивно впливає на майбутнє довготривалої екобезпеки. Крім того, компанія співфінансує окремі проекти, так що маємо подвійну вигоду. У найближчій перспективі сподіваємося на будівництво в сільгосппідприємстві з допомогою партнера сучасного хімскладу.

Побачене і почуте у Шубівці приємно вразило і начальника управління агропромислового розвитку РДА Валентину Голованчук. І вона переконана, що подібний семінар варто провести і для сільгоспвиробників району.

Шахрайства не припиняються

Із 25 червня по 2 липня до Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області надійшло 143 заяви і повідомлення про злочини і події, що вчинені або готуються. В останній час спостерігається значний ріст таких видів злочинів, як крадіжки особистого майна, шахрайство та інші. Тому велика увага керівництва відділення приділяється профілактиці правопорушень як провідної ланки роботи дільничних інспекторів поліції та інспекторів патрульної служби, адже саме від цього і залежить криміногенна ситуація на території Кагарлицького району.

Так, до Кагарлицького відділення поліції надійшли:

25.06 о 07.17 - повідомлення від гр-на В. про те, що в с. Стайки біля цегельного заводу невідомі особи проникли до гаражів та викрали двигуни. Проводяться оперативно-розшукові заходи.

27.06 о 15.59 - повідомлення від гр-на П. про те, що в м. Кагарлик на одному з АЗС, водій автомобіля “Лансер” чорного кольору заправив його бензином, не заплатив та зник в невідомому напрямку. Проводяться оперативно-розшукові заходи.

27.06 - рапорт слідчого Кагарлицького ВП за фактом встановлення, особи причетної до крадіжки, що з письмовою заявою звернувся гр-н М., житель м. Кагарлик про те, що виявив відсутність чотирьох коліс з автомобіля ВАЗ. Під час проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що  крадіжку скоїли гр-н А. та гр-н В., жителі с. Стави. Запобіжний захід не обирався, в скоєному злодії зізнались, викрадене вилучено.

27.06 о 20.15 - повідомлення від гр-ки І. про те, що в с. Зікрачі потонув гр-н. А. Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події було встановлено, що гр-н А., житель с. Халча, під час відпочинку на сільському ставку в с. Зікрачі вирішив скупатися. Зі слів місцевого жителя І., який в чей час косив траву біля ставу, він помітив у воді предмет, підійшовши ближче до водойми, і виявив тіло А., зайшовши у воду, самотужки витягнув тіло на берег.

28.06 - повідомлення від лікаря Кагарлицької ЦРЛ про те, що до них у приймальне відділення доставлений гр-н О., житель м. Кагарлик, який пояснив, що в м. Кагарлик водій, гр-н М., житель с. Бурти, керуючи автомобілем, заднім рухом здійснив на нього наїзд, завдавши тілесні ушкодження. Проводиться перевірка.

28.06 о 22.12 - повідомлення від гр-на В. про те, що в с. Слобода його побив відомий йому чоловік. Проводиться перевірка.

29.06 о 03.14 - повідомлення від гр-ки А. про те, що о 03.14 в с. Переселення біля ресторану «Гетьманський стан» б’ються 5 чоловік.

29.06 о 09.31 - надійшло повідомлення від гр-на О. про те, що в с. Стави його побив гр-н Ш.

29.06 о 09.44 - повідомлення від гр-ки В. про те, що у м. Кагарлик вона виявила, що з її квартири викрали сумку з документами, підозрює відомого їй чоловіка.

29.06 - письмова заява від гр-ки С., жительки м. Кагарлик, про те, що невідома особа шахрайським шляхом заволоділа її коштами. На даний час проводяться оперативно-розшукові заходи по встановленню особи.

Назва - татарська, характер - український

Халча на пару з Антонівкою першими розпочали цикл цьогорічних свят - днів села - у районі. І в цьому є закономірність. Хоч населений пункт і носить татарську назву, але характер у його жителів - спокон віків український. Це - одне з небагатьох сіл району, де на розпайованій землі господарюють тільки місцеві фермери. А відповідно й дбають про малу батьківщину та своїх земляків. І саме завдяки їм відзначення Дня села стало традиційним і головним святом громади.

А вже турбота організаторів дійства полягає в тому, щоб зробити його привабливим, щоб до Будинку культури прийшли, як кажуть, і малі, і старі. У цьому році, зокрема, тут виготовили індивідуальні запрошення на свято і листоноша рознесла їх по домівках, разом з «Вісником Кагарличчини». І це стимулювало навіть глибоких пенсіонерів відвідати дійство. А тому велика зала вогнища культури, як і завжди, була переповнена.

Немає потреби детально зупинятися на сценарії свята. Він був традиційним і являв собою велику концертну програму, кожен з номерів якої був присвячений певній категорії людей села. Зокрема, пам’яті полеглих у роки Другої світової війни земляків та вшануванню живих учасників тих подій; воїнам-інтернаціоналістам; ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС; орденоносцям села; матерям-героїням; ювілярам, хто відмітив відповідно 50, 60, 70, 80 та 90 років, а також  найстарішим жителям; молодому подружжю Мазурів та родинам Старіків, Муштів і Литвин Світлані, в яких в цьому році народилися дітки; а також спонсорам свята - Івану Палію, Руслану Бабенку, Костянтину Шевченку, Максиму Вернигорі, олексію Білиловцю, Олександру Мушті, Анатолію Германенку, колективу ТОВ «Дан-Фарм Україна».

У Халчі концерт традиційно ставлять своїми силами. Благо, талантів тут завжди вистачає. Ось і цього разу під овації  зали пройшли виступи наймолодших жителів села - учнів та вихованців ДНЗ «Лелеченька», солістів Оксани Лахман, Олени Марченко, Євгенії Процюк, Каті Бащенко, Вікторії Боржевської, Каріни Черниш, танцювального колективу «Енергія» та вокального ансамблю «Калиновий цвіт».

І дуже приємно, що на цей раз були відзначені і самі артисти. Красиві букети квітів і грошові премії були вручені всім учасникам вокального ансамблю та співакам-солістам від керівника ФГ «Олена» Івана Палія.

Як відомо, Халча - село спортивне. Волейбольним командам, зокрема, немає рівних в районі. Тому в рамках святкування Дня села було проведено товариські матчі з волейболу і міні-футболу між місцевими колективами. Уже на сцені Будинку культури їх переможці одержали з рук голови села Людмили Ананьєвої заслужені нагороди - красиві кубки. Спонсорував змагання також фермер - Руслан Бабенко.  

Крім пісенних вітань, халчанців також щиро привітали голова села Людмила Ананьєва, начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Голованчук, сільські голови Ольга Бевза (с. Зелений Яр), Тетяна Богданець (с. Новосілки), Юлія Фесенко (с. Расавка).

Після урочистої частини святкування перенеслося на просторе подвір’я закладу культури. На жителів села чекало пригощання національними стравами, розіграш лотереї, торгівля у виїзних магазинах, дискотека за участю музикантів з Кагарлика. Тому музика і сміх лунали над Халчою традиційно аж до наступного ранку.

Профілактика отруєнь. Хто займається цим у районі

Червнева спека несе у собі загрозу не тільки теплового удару для людини, а й отруєння продуктами харчування, водою і навіть повітрям. Хто ж займається профілактикою отруєнь в районі? - це запитання наш кореспондент адресував колишньому керівнику районної санепідемстанції, а нині лікарю загальної гігієни Миронівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Миколі Рябчуку.

- У свій час цим займалася санітарно-епідемічна станція, - розповідає Микола Петрович. - Але після реформування СЕС всі її повноваження передані новоствореній держпродспоживслужбі. Такий підрозділ є і в нашому районі. Тому саме туди у екстрених випадках і потрібно звертатися  при придбанні зіпсованих продуктів і т. п.

Їхні фахівці проведуть розслідування інцидентів, виявлять винуватих та вкажуть як усунути недоліки. У окремих випадках - спільно з нашими працівниками.

- Але ж санепідемстанція частково збереглася і на сьогодні представлена Миронівським міжрайонним відділом лабораторних досліджень, де ви працюєте? Які його функції? - запитую Рябчука.

- Ми функціонуємо як лабораторний центр. Миронівський відділ об’єднує чотири райони, в кожному з яких збереглися лабораторії зі своїми штатами. У Кагарлику їх дві - бактеріологічних і санітарно-хімічних досліджень. На даний час наше основне завдання - дослідження стану здоров’я населення та середовищ життєдіяльності людини, а також здійснення мікробіологічних, паразитологічних, санітарно-гігієнічних, радіологічних та інших досліджень щодо безпеки факторів, які можуть небезпечно впливати на стан здоров’я людини. Для цього щорічно складається план моніторингу, який затверджується губернатором або його заступником, і по якому ми працюємо.

Але за екстрених випадків, як уже вказувалося, ми співпрацюємо і з держпродспоживслужбою району.

- Що являє собою моніторинг ситуації, яку здійснює відділ, зокрема, по Кагарлицькому району?

- За п’ять місяців цього року нами здійснено моніторингових візитів у 13 об’єктах соціальної сфери. Зокрема, проведено дослідження у шкільних та дитсадкових їдальнях на калорійність 39 страв. Два з них не відповідали меню-розкладу (Слобода).

На якість термічної обробки було взято 13 проб страв. На бактеріологічні показники перевірено 24 страви, дві з яких не відповідали вимогам (Переселенська ЗОШ - вермішель і відварна котлета).

Здійснено 135 досліджень з об’єктів довкілля на бактерії групи кишкової палички. Виявлено позитивні змиви із кухонного та столового інвентаря  у міській ЗОШ № 1, Переселенській та дитячих садках “Теремок”, “Ромашка” (Кагарлик), “Журавонька” (Переселення).

Взято на аналіз по мікробіологічних та по хімічних показниках, відповідно, 14 і 12 проб води, 5 відсотків котрої не відповідали ДСанПіну 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” у міських ЗОШ № 1 і № 2, Переселенській, Слобідській ЗОШ, дитсадках “Ромашка” і “Журавонька”.

Здійснено 291 вимірювання мікроклімату. У Кагарлицькій ЗОШ № 1 було виявлено невідповідність санітарним вимогам по вологості.

Проведено 184 заміри показників штучного освітлення у закладах соціальної сфери. Заниження виявлено у Переселенській ЗОШ.

Крім цього, досліджувалася вода із сільських та міського водогонів.

Маю зазначити, що по кожному моніторингововму візиту надано відповідну інформацію, у першу чергу, керівнику районної держпродспоживслужби. А вже він уповноважений вживати заходів по усуненню недоліків, покаранню винних і т. ін.

- Миколо Петровичу, на жаль, у літню пору кожен з нас ризикує отруїтися як продуктами з магазинів та ринків, так і овочами та фруктами з присадибних ділянок, водою з водогонів і криниць. Чи реально пересічному жителю району перевірити якість того, що він споживає, у лабораторіях відділу?

- Так. Кожна людина може звернутися у лабораторії з проханням зробити відповідний аналіз води чи продукту. Але не безкоштовно, а за свої кошти. Ми вже давно практикуємо платні послуги. Їх вартість різна і залежить від складності аналізу. Бактеріологічний аналіз води обійдеться, зокрема, десь у 300 гривень, а хімічний по 19 показниках - у 1100. А ось аналіз на вміст нітратів коштує всього 50 гривень. Втім, детальніше про це кожному дадуть інформацію безпосередньо у лабораторіях.

* * *

Як нам повідомили із районної держпродспоживслужби, на міському ринку якість продуктів харчування контролює їх лабораторія. Але тільки тих підприємців, які зареєстровані і мають торгове місце на ринку. Поза його межами - продукція поза контролем, а, отже, небезпечна для вживання.

Доки світанками сонце встає

Кожного року 22 червня ми в День скорботи схиляємо голови, вшановуючи пам’ять жертв Другої світової війни в Україні. Напередодні у великій залі адмінбудівлі Кагарлицької районної ради з цієї нагоди відбулися жалобні заходи, в яких взяли участь керівництво району та міста, голови сільських рад, представники установ та організацій, громадськість Кагарличчини. З вуст аматорів сцени лунали поетичні твори та пісні на воєнну тематику. Виконувачка обов’язки директора Кагарлицького районного історико-краєзнавчого музею Валентина Віценко розповіла, про те, як війна чорним вихором пройшлася по нашій малій батьківщині. До Меморіалу Слави загиблим воїнам в Кагарлицькому міському парку було покладено квіти.

Далі ми наводимо виступ Валентини Віценко під час заходу.

Весна 1941 року почалася щедрими дощами, теплими сонячними днями. Стояли зоряні ночі. Випускники Кагарлицьких шкіл зустрічали схід сонця після випускного вечора. Та ранкову тишу порушив далекий грім. Потім ще і ще… Мабуть буде гроза? – подумав дехто. Та це почалася гроза, але не та, що оновлює землю. Це почалася війна.

О 14 годині дня 22 червня 1941 року кагарличани дізналися про напад гітлерівців. На шостий день до Кагарлика почали прибувати перші евакуйовані сім’ї із західних областей України. В Кагарлику також почалась евакуація на схід України техніки, худоби. Повним ходом ішла мобілізація людей на фронт. Райвійськкомат готував людей для формування військової частини 25-ї Чапаєвської дивізії, яка формувалася в селі Яреськах, що на Полтавщині. Відправкою людей на фронт займався військкомат, а евакуацією матеріальних цінностей - перший секретар РК КПУ Михайлов Федір Михайлович.

Треба було все вивезти цінне, заховати або й знищити, щоб нічого не залишити ворогові. Під кінець липня механізована колона з 95-ти тракторів з причепами та 200 механізаторів вирушили з подвір’я Кагарлицької МТС. В цей час йшла боротьба за Київ. Та після 74-х днів оборони місто було здане. І 3 серпня ворог ступив на Кагарлицьку землю. Почалися чорні дні тимчасової фашистської окупації.

На полях між селом Жовтневе та хутором Зелений Яр зав’язався жорстокий бій ворога із загоном Київського комсомольського десанту. Били важкі кулемети і міномети. Загинули в бою 42 десантники, з них три жінки-розвідниці. Фашистські палачі групи «Мертва голова» ходили по полю і добивали всіх поранених. 17 куль на виліт дісталося Петру Івановичу Лагуті, але він залишався живим. Його підібрали жителі хутора Зелений Яр. А 4 серпня похоронили загиблих десантників. Лагуту П.І. переховували в селі аж до звільнення нашого району в січні 1944 року. З великими боями фашисти підступали до Ржищева. 7 днів відважні воїни обороняли селище, з 21  по 28 серпня.

22 серпня в центрі Кагарлика на базарній площі фашисти зібрали кагарличан. Тут було проголошено про нові порядки. Нагляд за владою мали здійснювати німецькі поміщики Йоган і Клейша. Почалась відправка молоді до Німеччини та окупованих нею країн в рабство. За період тимчасової окупації було вивезено більше п’яти тисяч чоловік, половина з них не повернулися до дому.

22 січня 1943 року - жахлива, трагічна дата для кагарличан та жителів району. Як гайвороня налетіли гестапівці в білих кожухах і почали хапати на нелюдські муки невинні жертви. Брали не тільки чоловіків, а й їхні сім’ї. Не жаліли й немовлят. Людей хапали, звозили, катували, а тим часом в парку рили яму. І ось на світанку пролунали залпи. Ранок. Постріли чути далеко. Крик, плач рвали душу. Крізь коридор поліцаїв вели до ями спочатку чоловіків, а потім жінок і дітей. Першим в Кагарлику було повішено старого комуніста, партизана громадянської війни, голову колгоспу села Переселення Боніфатія Мойсейка. В центрі міста, на базарній площі, стояло три шибениці. На одній із них висів він.

Кращий куточок міста – парк, де щебетали пташки, лунали колись щасливі пісні, звірі-нелюди осквернили, перетворили в жахливе кладовище смерті. Перший розстріл відбувся 22 серпня 1941 року в парку. Вдруге 18 січня 1943 року було розстріляно 378 чоловік, з них 49 дітей до 12 років. Ще тричі залітала чорна зграя круків-хижаків до Кагарлика і лилася кров в нічому невинних людей. За весь період тимчасової фашистської окупації було розстріляно, замучено, повішено більше як 750 чоловік, а по району ще близько двох тисяч.

«Новий порядок», який принесли фашистські зайди, нарощував гнів народу. В районі діяли підпільні та диверсійні групи, а з жовтня 1942 року в селі Ставах - Київський підпільний обком партії під керівництвом Івана Сергієнка, який налагодив зв’язок більш як з 20 районами України. Обком намітив на весну 1943 року збройний виступ в тилу ворога, щоб підтримати наступаючу Радянську Армію. Та видані зрадником члени підпілля були заарештовані і закатовані. Та боротьба тривала, на їх місце ставали нові і нові месники.

Червона армія наближалася до Дніпра. В ніч з 22 на 23 вересня 1943 року наші бійці форсували Дніпро. Бої на Букринському плацдармі, до якого входили ще чотири плацдарми в нашому районі – Балико-Щучинка, Ржищів, Гребені, Стайки, були дуже жорстокими. Ворог стягнув сюди велику силу, але це були «ложні» плацдарми. Справжній плацдарм був у Лютіжі, де з ходу наші бійці форсували Десну, Дніпро і 6 листопада 1943 року звільнили Київ. Так почалося звільнення України.

7 січня 1944 року воїни Радянські Армії звільнили Кагарлик від фашистських поневолювачів. У боях брали участь солдати і офіцери 342-го і 1129-го стрілецьких, 889 артилерійського полків та інші бойові підрозділи. Йшли в бойових порядках радянських військ і побратими по зброї – чехословацькі воїни з бригади Людвіга Свободи.

В боях за визволення району загинула щонайменше 21 тисяча воїнів. Нам не забути імен 15 Героїв Радянського Союзу, які полягли за звільнення нашого району.

За період Другої світової війни загинуло на фронтах в партизанських загонах, було повішено, замучено, розстріляно більше 15 тисяч чоловік з Кагарлицького району, з них не повернулися з фронту 1622 жителі Кагарлика, 8066 – жителів району. Великий внесок у Перемогу внесли кагарличани. Лише 6 тисяч 590 наших безстрашних земляків нагороджено орденами і медалями.

Всі ми схиляємо голови у знак вічної пам’яті перед тими, хто поліг смертю хоробрих у боях за звільнення району, і перед тими, кого закатували фашисти.

Чому депутати міської ради прийшли на сесію районної ради

У четвер, 20 червня, відбулася сорок третя сесія районної ради VІІ скликання, в якій, крім депутатів, взяли участь голови сіл району, керівники підприємств і організацій, представники ЗМІ і правоохоронних органів, в. о. голови райдержадміністрації Світлана Синюк та ряд депутатів міської ради.

Перед початком розгляду порядку денного сесії депутат Петро Бурий вніс пропозицію внести в нього питання «Про затвердження Порядку розгляду електронних петицій, адресованих Кагарлицькій районній раді», рішення по якому не було прийнято на попередній сесії. Але сесія не пітримала дану пропозицію.

З інформацією «Про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності на території району» на зібранні доповідав в. о. керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Олександр Сайног.

Дану інформацію рішенням сесії прийнято до відома.

Традиційно «Про внесення змін у рішення 39-ї сесії районної ради від 21. 12. 2018 р.

№ 347-39(ІІ)-VІІ «Про районний бюджет Кагарлицького району на 2019 рік» та додатків до нього» сесію інформувала начальник управління фінансів РДА Наталія Перевера.

при обговоренні даного питання у депутата Олександра Широкоступа виникло питання з приводу субвенції з місцевого бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету на 987 757 грн та її розподілу між навчальними закладами. Детальне пояснення з цього приводу зробила начальник відділу освіти Надія Омельченко.

Після чого сесія прийняла рішення щодо внесення змін до районного бюджету.

Програму розвитку малого і середнього підприємництва в районі на 2019-2020 роки було розглянуто на засіданні постійної комісії, її текст одержали депутати райради. Тому сесія одностайно затвердила даний документ.

Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності  на території району на сесії виступив начальник Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області Ігор Небаба.

Розгляд даного питання і викликав найбільший резонанс в залі. Справа в тому, що очільник поліції мав перед сесією районної ради звітувати перед депутатами міської ради. Натомість він надіслав на сесію міської ради записку, в якій повідомив, що не зможе прийняти участь у форумі і запросив обранців міської громади заслухати його звіт на сесії районної ради.Втім, поява на сесії районної ради великої кількості депутатів міської ради була обумовлена не запрошенням начальника поліції, а їх обуренням поведінкою останнього. претензії Ігорю Небабі від імені депутатів міської ради озвучив Сергій Павлик. У ході дискусії було досягнуто консенсусу:

заслухати детальний звіт керівника відділення на наступній сесії міської ради.

Саму ж інформацію сесія прийняла до відома.

Головний спеціаліст відділу забезпечення поповнення бюджету № 3 фінансово-економічного управління ГУ ПФУ у Київській області Наталія Геращенко інформувала про стан пенсійного забезпечення та легалізацію трудових відносин у районі. Зокрема, вона зауважила, що власні надходження по району на виплату пенсій складають всього 25 відсотків, тоді, коли по Київській області - 45.

Дану інформацію також прийнято до відома.

Про управління  об’єктами майна спільної власності територіальних громад району доповідав голова районної ради Іван Семцов. Рішенням сесії кабінети № 203 і № 207, що знаходяться на другому поверсі поліклінічного відділення ЦРЛ, передано в оренду КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради» для облаштування кабінету сімейного лікаря та впровадження телемедичних послуг.

Голова постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин Олександр Широкоступ інформував сесію про надання дозволу на виготовлення (зміни) меж населених пунктів Стайківської сільської ради.

Рішенням сесії такий дозвіл надано.

У питанні «Різне» начальник відділу освіти РДА Надія Омельченко звернулася до депутатів з проханням допомогти у фінансуванні поїздки учнів району на змагання у місті Дніпро. Профінансувати захід дав згоду керівник ФГ, депутат районної ради Олександр Широкоступ.

Собача проблема

Проблема безпритульних собак на сьогодні  існує практично по всіх населених пунктах району. Безгрошів’я, несвідомість і безвідповідальність окремих людей, інші об’єктивні і суб’єктивні фактори тільки ускладнили ситуацію. Зграї голодних, недоглянутих тварин стали атрибутами найбільш залюднених вулиць сіл і хуторів.

Не був винятком і Кагарлик. Безпосередньо у центрі міста розгулювали десятки бродячих собак, несучи безпеку людям, антисанітарію і дискомфорт середовищу.

На щастя, на сьогодні ситуація тут докорінно змінилася. Зменшилася кількість безпритульних тварин, а відповідно і кількість дзвінків міських жителів у мерію з приводу порушення їх спокою собаками.

Про вирішення «собачої проблеми» нашому кореспонденту розповіли голова міста Олександр Панюта і його заступник Володимир Бойко.

- Так, ситуація з безпритульними тваринами у свій час вимагала невідкладних і рішучих дій. Тому міською радою була розроблена Програма регулювання чисельності безпритульних тварин у місті Кагарлик на 2018-2020 роки, затверджена на сесії міської ради 21 грудня 2017 року, - говорить Олександр Панюта. - Основною метою даного документа стало зменшення кількості бродячих собак на основі гуманного та відповідального ставлення до них, визначення прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які опікуються безпритульними тваринами, залучення відповідних виконавчих органів  міської ради, служб, установ, громадських організацій, комунальних підприємств до вирішення цих питань за умови відсутності чіткої нормативно-правової бази на державному рівні.

Основна частина Програми базується на ідеї стерилізації і супроводу безпритульних тварин, регулювання їх кількості шляхом їх відловлювання, стерилізації та утримання в притулку.

Для цього на території комунального  підприємства «Міськрембудсервіс» було облаштовано притулок, де утримується 40 тварин. Введено штатну одиницю для догляду за собаками,  виділено кошти з міського бюджету на утримання притулку та проведення стерилізації собак з наданням щеплень.

Для останніх дій було  укладено угоду з фахівцями Миронівської лікарні ветеринарної медицини, а безпосередньо в місті облаштовано пункт для стерилізації тварин  з трьома кімнатами. Така співпраця тривала до кінця минулого року.

Після цього ми залучили до співробітництва київську організацію «Швидка собача допомога», яку організував на благодійній основі Ельшан Мехтієв. Відтепер за нашим зверненням саме професіонали з цієї служби проводять відлов і стерилізацію тварин з їх наступним поверненням у місто.

Дуже приємно, що у цій справі маємо чимало добровільних активістів з числа громадян міста. Варто відзначити, зокрема, підприємця Ірину Коваленко. Разом з чоловіком вони тримають магазин «Наша ряба» і не тільки допомагають у годівлі собак в притулку, а й публікують інформацію та фотографії тварин в Інтернеті, для окремих з них знаходять господарів. В тому числі й за кордоном.

Днями на прийомі у мене був кагарличанин, який купив і передав у притулок мішок собачих кормів. Регулярно підгодовують собак жителі багатоквартирних будинків.

Ось так разом і вирішуємо «собачу проблему».

Голову міста доповнив його заступник Володимир Бойко:

- На останній сесії міськради я інформував депутатів про хід виконання  даної Програми. Тому маю можливість назвати ряд конкретних цифр і фактів по даному питанню.

Почну з найголовнішого. Протягом 2018 року по місту відловлено та проведено стерилізацію з наданням щеплень 84 тваринам. Затрати по комунальному підприємству з утримання собак за рік склали 92 829 грн, в тому числі на заробітну плату працівнику - 61 820 грн, паливо - 4434,12, корм - 3599,87, послуги ветслужби - 22 575,5 грн.

За п’ять місяців цього року завдяки співпраці з «Швидкою собачою допомогою» відловлено та стерилізовано ще 83 тварини.

У притулку для тварин на сьогодні знаходиться 40 дорослих собак та 7 цуценят. Крім житла, він виконує роль своєрідної швидкої допомоги.Його працівник в разі необхідності за повідомленнями жителів міста відловлює і забирає в притулок агресивних тварин, з травмами тощо.

Щоденно, і в вихідні також, ми тримаємо контакт і з притулком, і з фахівцями «Швидкої собачої допомоги», моніторим ситуацію по місту.

Варто відзначити, що на окремих підприємствах міста стерилізацію тварин, яких використовують для охорони, здійснюють самостійно.

І ще про одне. Робота по регулюванню чисельності безпритульних собак у місті проводиться тільки з безпородними тваринами. Вся інформація про роботу висвітлюється на сайті міської ради.

І на закінчення про те, що дає реалізація зазначеної Програми.

Це, насамперед, зменшення чисельності безпритульних собак, а, отже, підвищення рівня безпеки і комфортності середовища існування людини. Це - забезпечення суспільного спокою і підвищення моральності, а також поліпшення естетичного вигляду міста. Це - зниження витрат на епідеміологічні заходи та лікування населення і зменшення засмічення довкілля продуктами життєдіяльності тварин. Це - зниження аварійності на дорогах і забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на безпритульних тварин. Це, зрештою, підвищення іміджу Кагарлика в результаті дотримання міжнародних стандартів поводження з тваринами.

- Програма розрахована на 2018-2020 роки. Чи значить це, що до цього часу «собачу проблему» в Кагарлику буде повністю вирішено?

- Ні в якому разі, - в унісон відповіли на це запитання мої співбесідники і пояснили чому. Проблему безпритульних собак створюють не самі тварини, а ми, люди. І чекати на те, що за рік-два ми кардинально змінимо своє ставлення до братів наших менших, абсурдно. Тому дію Програми буде продовжено або ж прийнято нову, щоб регулювати кількість скривджених собак.

Казкова мандрівка

Червень - не лише перший місяць шкільних канікул, а й пора відпочинку дітей у літніх таборах, туристичних походів, екскурсій.

На туристичній мапі України є багато куточків, що славляться своєю вишуканою архітектурою, природними і рукотворними ландшафтами. Серед них – храмовий комплекс із ландшафтним парком у селі Буки Сквирського району. Наші діти люблять подорожувати, збагачуватися знаннями, враженнями. І це так чудово, адже те, що з дитинства запам’ятовується,– то на все життя. 14 червня 20 учнів 5–10 класів Черняхівської ЗОШ відвідали цю перлину Київщини. Перед нами – річка Роставиця, оспівана письменником І. Нечуєм-Левицьким; а на її берегах – чудові архітектурні ансамблі, водограї, неймовірні краєвиди. Екскурсію нам провела Інна Миколаївна – сестра мецената Івана Суслова. Вона розповіла про історію створення архітектурного ансамблю у Буках, повела дітей на Місток Бажань, Казкову Алею... Наші діти, звичайно, вражені й захоплені казковими персонажами, сфотографувалися з ними напам’ять. Зацікавилися юні екскурсанти зоопарком, де побачили лева, ведмедицю Машу, плямистого оленя, голубів, павичів... А як не зробити селфі з Жабою «на багатство» (і щоб вона не давила!), із Вовком і Псом, Буратіно й Тортилою – улюбленими казковими героями! Враження від катання на катамаранах неймовірні! Справді, тут дітям цікаво й весело.

Іншими стали наші учні, коли підійшли до храму св. Євгенія – споруди дивовижної краси. Серйозні, задумливі хлопці й дівчата брали свічечки і запалювали за здоров’я своїх рідних. Особливе враження – від дзвіниці св. Даниїла, бо ж має контури великої молитовної свічі. Завершуючи подорож, зупинилися біля Хреста Пам’яті, де викарбувано трагічні дати в історії нашого народу: 1932–33, 1941–45, 1979–89, 1986 і слова: «Хто хрест свій ніс до скону, до кінця, Хто землю боронив від ворогів і лиха, Той милість Божу заслужив життям, Той в пам’яті людській живий навіки».

Добре, що будівничий Іван Суслов задумав цей ансамбль, поєднавши навколишні ландшафти Українського щита, прекрасні краєвиди й рукотворні дива. Для юних – це приклад успішного чоловіка, який вклав свої кошти, працю і створив таку красу, гармонію.

Ця цікава мандрівка відбулася завдяки фінансовій допомозі нашого спонсора – ПрАТ «Агрофорт» (директор – Людмила Онука). Спасибі їй за небайдужість і щедрість!

Поїздка завершилася, а враження, захоплення, емоції залишилися. А ще фотознімки – зупинені миті радості, щастя. На Містку Бажань ми загадами сокровенне... Вірю, що серед цих бажань було і повернутися у цей казковий рай або ж створити свою казку. Вірте у себе і здіснюйте свої мрії!

Люди з особливою місією

Під звуки духового оркестру поспішали на своє свято парцівники медичної галузі району в концертну залу міського Будинку культури

“Люди в білих халатах! Саме до вас ми несемо свої болі й останню надію. Саме вам доля дарувала особливу місію – отримувати в свої руки нове життя на цій землі.Взявши клятву Гіппократа, ви взяли на свої плечі особливу відповідальність за здоров’я і життя людини. Але хочеться, щоб ця відповідальність не була для вас  тягарем, а навпаки. Дарувала два великих крила, які б підносили вас над сірою буденністю життя.

Сьогодні низько вклоняємося Вам за Вашу невтомну працю, за Ваше щедре, відкрите серце”- з такими словами звернулися до присутніх у святковій залі ведучі дійства.

Тут із сцени віншуваливинуватців свята щирими словами, нагородами, подарунками та квітами виконуюча обов’язки голови Кагарлицької РДА Світлана Синюк ат голова районної ради Іван Семцов, а ще Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.

Тож від Почесною грамотою Департаменту охорони здоровʼя Київської обласної державно адміністрації нагороджено Василя Володька, Тетяну Погребну, Поліщук Валентину. Від Кагарлицьких районної ради та райдержадміністарції спільні Подяки було вручено: Ользі Антоненко, Ганні Березовій, Любові Березовій, Тетяні Бовгирі, Вячеславу Коваленку, Альоні Ковальчук, Ларисі Куліковській, Ірині Лакатош, Наталії Левченко, Ользі Марченко, Ганні Онищук, Ніні Пигиді, Катерині Писарєвій, Лесі Поліщук, Тетяні Романчук, Євгенію Томківу, Ользі Чалій, Валентині Чорномаз, Олександрі Чубко, Ірині Шевченко. Подяку міського голови отримали: Віктор Шупер, Наталія Калуш, Юлія Ратманська, Світлана Рудікова, Світлана Дринь, Наталія Семеній, Оксана Босенко, Тетяна Паламарчук, Наталія Мозгова, Василь Шинкарь, Наталія Піхало, Анастасія Хомюк, Юлія Жученко, Наталія Бабенко, Надія Лісова, Олена Бондаренко, Тамара Сарапин.

Із вітаннями звернулися до всоїх підлеглих і очільники Кагарлицької центральної лікарні Віктор Кулініченко та Центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Карапіра.

Також з вуст ведучих лунали вітання й батькам, свято яких в Україні в цьому році відзначається вперше.

Зі сцени на адресу винуватців свята лунали пісні у виконанні Олександри Осадчої, народного хорового колективу міського будинку культури (керівник Олег Даниленко), Іларії Каліки, Ганни Ільєнко, Вероніки Хоходри, Ольги Бащенко, Лесі Чоповської, ансамблю української пісні міського будинку культури, Олени Кузьменко, тріо «Мелодії серця» та вокального тріо «Заграва».

Хореографічними номерами вітали медпрацівників колектив «Карамельки» центру дитячої та юнацької творчості та колективу «Оріяна» Кагарлицької школи мистецтв.

А вели свято Тетяна Васильчук та Юрій Король.

Які права має жінка в пологовому будинку?

Консультує Міністр юстиції

 Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

• самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 
• отримати психологічну підготовку до пологів;
• бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;
• отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.   

Які права має жінка під час пологів?   

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

 Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

• витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;
• довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;
2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини;
3. призначення допомоги при народженні дитини;
4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
8. визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;
9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

   Допомога у зв'язку з вагітністю та пологаминадається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

• Допомога по вагітності та пологах надається застрахованійособі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

• Допомога при народженні дитинипризначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

• Допомога на дітей одиноким матерямнадається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

 Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Гордий тим, що я - українець

Днями на гостину до Ставівської сільської бібліотеки завітав наш знаний земляк Володимир Григорук (на фото в центрі). Народився він 27 листопада 1937 року в с. Стави. Добре навчався у школі, по закінченні розпочав трудову діяльність у рідному колгоспі, працював завідуючим клубом, потім була служба в армії, сільськогосподарська академія в Києві. За направленням поїхав працювати в Казахстан. Пройшов всі щаблі професійного росту. З 1969 року займається науковою роботою. Відомий вчений, академік Національної академії наук Казахстану та України, доктор економічних наук, професор, автор ряду наукових робіт.

Для шанованого гостя учні 6-7 класів (вчитель історії Тамара Шепелявенко) провели екскурсію музейною кімнатою. А потім Володимир Васильович розповів про своє життя. Про босоноге воєнне і повоєнне дитинство, шкільні роки. З вдячністю згадав своїх вчителів, багато розповідав про життя і побут у далекому Казахстані, про те, що його думки повсякчас линуть на рідну Київщину (він щорічно приїздить по роботі до Києва і обов’язково відвідує рідне село). До речі, не дивлячись на те, що він 56 років проживає в Казахстані, на батьківщині розмовляє рідною мовою, шанує і береже українські звичаї і традиції, передає любов до України своїм синам і онукам.

Працівники БК пригостили гостя запашним чаєм, учні подарували квіти та запросили відвідати школу, де Володимир Васильович зустрівся з учнями старших класів.

Дякую вчителю-пенсіонеру Катерині Пилипівні Личак за сприяння у проведенні зустрічі.

Готуй сани влітку

Хоч надворі літня спека, першочергово на засіданні 11 червня члени виконавчого комітету заслухали керівників міських комунальних підприємств і дошкільних закладів міста щодо підготовки об’єктів комунальної власності до осінньо-зимового періоду, після чого затвердили відповідний план заходів. На засіданні було також підбито підсумки проведення весняного двомісячника з благоустрою: він завершився, але заходи з наведення чистоти і порядку, озеленення, поліпшення санітарного стану в місті тривають безперервно, і на це виділяється достатньо коштів.  У зв’язку зі зменшенням кількості звернень кагарличан на прямий телефонний зв’язок, який практикувався двічі на місяць, встановлено одноразове проведення цього заходу – у другій половині кожного місяця (третя або четверта середа з 14.00 до 15.00), а в першій половині місяця дзвінки прийматимуть в райдержадміністрації.

Було ухвалено рішення про виготовлення проектно-кошторисної документації на ряд об’єктів: реконструкцію зовнішнього освітлення місць загального користування по вул. Історичній із облаштуванням вузла обліку на закритій трансформаторній підстанції №171; упорядкування території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Кагарлицький» (капітальний ремонт); капремонт частини покрівлі багатоквартирного будинку по вул. Миру, 18. Затверджено вже виготовлену проектно-кошторисну документацію та техніко-економічні показники на капітальний ремонт відмостки та входу до під’їзду багатоквартирного будинку по вул. Каштановій, 38а; капітальний ремонт прибудинкової території з облаштуванням пожежного заїзду до будинків №№16, 17, 18 по вул. Молодіжній, а також  на реконструкцію площі Незалежності в центрі Кагарлика (початок робіт на цьому об’єкті планується на наступний рік). Затверджено акти виконаних робіт із передачею фактичних витрат щодо капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Народній, Медовій (від №10 до вул. Білоцерківської) та частини вул. Бащенка (від №33 до вул. Медової).

Із турботою про безпеку руху на деяких ділянках міських вулиць буде встановлено відповідні дорожні знаки; ухвалено рішення про безоплатну передачу з балансу на баланс товарно-матеріальних цінностей; створено комісію з паспортизації дитячих майданчиків (їх по місту уже встановлено 34). Загалом розглянуто близько двох десятків питань (детальніше див. на сайті міської ради).