Пошук

Нема життя без радіо і базару

На «Прямому зв’язку» з Кагарлицьким міським головою Олександром Панютою 22 квітня пролунало 7 телефонних дзвінків.

Першим зателефонував Василь Осадчий, мешканець вул. Шевченка, який інформував про те, що облаштоване комунальниками водовідведення з дороги в районі дитячого майданчика не завершене: залишилося прокопати зо два метри.Справді, «Міськрембудсервіс» не встиг завершити роботи, оскільки техніка вгрузала в сирий ґрунт. Нині ж у комунальників надто багато інших клопотів (крім благоустрою, додалися заходи з антикоронавірусної дезінфекції), тож замість очікувати, коли вони підкоригують щільний графік робіт, місцевим ентузіастам можна було б копнути кілька разів лопатою, та й справі кінець.

Петро Сарапин із Переселення був стурбований неправильними, на його думку, нарахуваннями в платіжці за телефон, а ще непокоївся проблемою непрацюючого дротового
радіо, за яке рахунки приходять справно. Олександр Панюта інформував, що приватна телекомунікаційна компанія «Укртелеком» не ставить своїм пріоритетом обслуговування дротової радіомережі, і в більшості регіонів України традиційні радіоточки давно мовчать. У нас за підтримки міської влади ще вдавалося підтримувати радіомережу в більш-менш робочому стані, але послідовні скорочення штату, виробничі проблеми (наприклад, нещодавно було викрадено з півкілометра  телефонних кабелів, і величезний масив Кагарлика був залишений без стаціонарного телефонного зв’язку) – усе це позбавляє дротове радіо будь-якої перспективи. Але людям потрібне радіо, перш за все передачі місцевої студії, і Олександр Олексійович  висловив упевненість, що в майбутній об’єднаній територіальній громаді вдасться вирішити проблему шляхом придбання відповідної ліцензії для нашої телерадіостудії на мовлення в діапазоні FM для всієї Кагарлицької ОТГ. А тим часом для з’ясування деталей у рахунках, зокрема й щодо платежів за непрацююче радіо, голова дав телефони кол-центру в Білій Церкві: 04563-8-17-97; 091-114-93-15.

Такі ж поради і пояснення дав голова додзвонювачеві з вул. Загородньої (він не представився) та Ользі Литвин із вул. Тургенєва, а ще пообіцяв надіслати відповідне звернення щодо відновлення роботи радіоточок до місцевої станційно-лінійної дільниці Укртелекому.

Два дзвінки стосувалися заборони деяких видів торгівлі під час карантину. Літня кагарличанка, яка не представилася, бідкалась із приводу безробіття її дочки, яка утримувала сім’ю, торгуючи в барі, що нині зачинений, а Катерина Вовк нарікала на заборону продуктового ринку, де можна було виручити сяку-таку копійчину з продажу продукції власного домогосподарства. Навіть спроби торгувати через Інтернет не рятують.Чим тут зарадити? Карантинні обмеження діють на рівні всієї держави, і встановлені вони з метою вберегти найдорожче – людські життя – від підступного коронавірусу, проти якого ще немає вакцини.   Проте Олександр Панюта пообіцяв пані Катерині запропонувати її домашню продукцію – свіжі курячі яйця та розсаду капусти, баклажанів, перцю – для працівників мерії і всім бажаючим за наданими господинею телефонами: 098-448-82-57; 050-664-29-39. Звертайтеся! Як кажуть, свій до свого по своє.

Насамкінець був діалог із Оленою Петрівною Жуковою. Вона висловила сердечну вдячність нашим лікарям і всім працівникам медичної галузі, які нині стоять на передових рубежах боротьби зі смертельним коронавірусом, а ще – нашим комунальним службам, які забезпечують чистоту і порядок, повноцінне функціонування міських мереж, а також підприємцям Олені та Сергієві Сапакам, у чиєму магазині «Селена» ще з початку карантину можна було придбати і маски, і дезінфікуючий розчин, а широкий асортимент продукції з успіхом заміняє мешканцям мікрорайону будь-який супермаркет.
Подякувала пані Олена і міському голові за чітко налагоджену роботу міських служб у цих непростих умовах, а ще звернулася з проханням організувати прибирання прибордюрного засмічення на одній із ділянок масиву, що й буде виконано найближчим часом: «Міськрембудсервіс» має цю ділянку в графіку робіт із благоустрою.

У Кагарлику вже є перші пацієнти, які одужали від коронавірусу

У Кагарлицькому районі вже є перші пацієнти, що одужали від коронавірусної інфекції. Обидва - жителі Кагарлика. Проведені повторні ПЛР-тести показали відсутність в їхньому організмі збудника COVID-19.

Разом з тим, станом на 28 квітня, коронавірусну інфекцію лабораторно підтвердили у 40 жителів Кагарличчини.

Загалом обстежено на COVID-19 методом ПЛР-тестування 189 осіб. Підтверджено 49 випадків захворювання на коронавірус (з них - 9 жителів інших районів, які знаходяться на лікуванні в Кагарлицькій ЦРЛ): 34 хворих перебуває на амбулаторному лікуванні, а 15 - на стаціонарному (в тому числі 9 жителів інших районів). Захворювання виявлено у жителів Кагарлика, Слободи, Зеленого Яру, Новосілок, Липовця та Панікарчі.

Також захворювання виявлено у одного жителя села Юшки Ржищівської ОТГ.

Визначено усіх контактних осіб, вони самоізольовані і знаходяться під медико-санітарним наглядом.
Нагадуємо, що специфічної терапії коронавірусної інфекції COVID-19 не існує, лікування - симптоматичне. Важливо виконувати головні заходи безпеки: дотримуватись вимог карантину, соціального дистанціювання, мити руки, використовувати антисептик тощо.

Бізнес району допомагає медикам Кагарличчини

Триває боротьба із розповсюдженням коронавірусної інфекції.На передовій супротиву хворобі перебувають наші лікарі. Не стоїть осторонь і бізнес району. От і минулого тижня Олександр Широкоступ, депутат Кагарлицької районної ради, керівник ФГ «Широкоступ», передав для потреб медиків реанімаційного відділення Кагарлицької центральної районної лікарні пральну машину.

Кагарлицька лікарня отримала апарат штучної вентиляції легень високого класу

У п’ятницю, 24 квітня, до Кагарлицької центральної районної лікарні надійшов новий апарат штучної вентиляції легень RS300. Обладнання встановлено у відділенні реанімації лікарні. Лікарі вже почали використання апарату за призначенням.

«Отриманий нами апарат - обладнання високого класу, - розповідає головний лікар Кагарлицької ЦРЛ Віктор Кулініченко. - Його вартість понад 400 тисяч гривень. Надав нам його як пожертву один із вітчизняних банків. Багодійник наполягав на конфіденційності, тож назвати його не можу. Разом з тим від себе особисто, від наших лікарів і від пацієнтів дякую за такий потрібний і своєчасний подарунок, - зазначає Віктор Кулініченко».

Що слід знати про соцдопомогу на карантині?

Уже другий місяць українці сидять вдома через пандемію коронавірусу. Попри продовження карантину до 11 травня, в уряді обіцяють, що без соціальної допомоги не залишать нікого. Після ухвалення змін до бюджету розпочались нарахування додаткової тисячі гривень для пенсіонерів, а допомога по безробіттю зросла на 350 гривень. Більшість соціальних виплат тепер можна оформити онлайн. Хто і як може претендувати на допомогу держави, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

ДОПЛАТА ДО ПЕНСІЙ, ПЕРЕРАХУНОК ОНЛАЙН

Як відомо, українці віком старше 60 років – головна група ризику через коронавірус. Аби літні люди зайвий раз не виходили з дому, Міністерство соціальної політики України запустило кілька проєктів, спрямованих на допомогу пенсіонерам.
Найперше варто знати, що на період карантину та 30 днів після його скасування пенсії та державні соціальні допомоги перепризначуються автоматично. Причому всі питання, пов’язані з пенсійними виплатами, можна вирішити онлайн. Через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду (portal.pfu.gov.ua) українці можуть подати заяву про призначення пенсії або її перерахунок, отримати довідки про розмір пенсії і страховий стаж, подати заяву, скаргу або пропозицію, а також активувати послугу безкоштовного смс-інформування.
Крім того, через карантин пенсіонерам, чиї виплати не перевищують 5 тисяч гривень, одержувачам соціальних пенсій та людям з інвалідністю додали тисячу гривень. Доплата зараховується автоматично без звернення громадян.
Попри те, що Президент Володимир Зеленський анонсував «карантинну тисячу» ще на початку квітня, виплати розпочались тільки після 20 числа. Адже Пенсійний фонд чекав ухвалення і набрання чинності змін до держ бюджету.
«Після набрання чинності змін до держбюджету потрібно близько 5 днів для того, щоб розпочати виплати. Рішення парламенту дає можливість додатково спрямувати понад 10 мільярдів гривень для виплати одноразової допомоги у розмірі 1000 гривень більш ніж 10,6 мільйона людей», – пояснила міністерка соціальної політики Марина Лазебна.
Також з квітня пенсіонери, старші за 80 років, почали отримувати щомісячну доплату 500 грн.
«Ми зробили програму 80+. Починаємо в квітні вже її виконувати. Це пенсійна підтримка людей, яким 80 років і більше.
Їм важко. Багато з них самотні. Ми їм додали по 500 гривень. І це не на період коронавірусу. Це вже назавжди», – наголосив Володимир Зеленський.
Крім окремих доплат, з 1 травня пенсіонерів чекає індексація виплат на 11%. За інформацією Пенсійного фонду, гарантоване підвищення отримають 7 мільйонів пенсіонерів. Таким чином мінімальна пенсія зросте до 2 097 гривень.

АВТОМАТИЧНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ СУБСИДІЙ

У Мінсоцполітики кажуть, що додаткові доплати до пенсії не будуть враховуватись як дохід під час призначення пільг. Загалом на період карантину уряд суттєво спростив процедуру надання житлових субсидій.
Так, українці можуть отримати субсидію, навіть якщо мають заборгованість за комунальні послуги за 3 місяці. Раніше, якщо комунальні послуги не сплачувалися понад 2 місяці, перепризначити пільгу було неможливо.
На період карантину заборонено припиняти виплату житлових субсидій, а на наступний період призначення відбувається автоматично без звернення громадян. Також поки не нараховуються штрафи й пеня за несплату житлово-комунальних послуг.
«Населенню гарантовано безперебійне надання комунальних послуг та відтермінування штрафних санкції за їх невчасну оплату. Зараз уряд спростив порядок надання житлової субсидії та запровадив додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг на час карантину», – зауважує міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Кабмін збільшив на 50% соціальні нормативи користування електроенергією, природним газом для приготування їжі, підігріву води, користування холодною і гарячою водою. Це дозволить 3 млн українських родин отримати додаткову компенсацію близько 300 грн.

ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ З ПЕРШОГО ДНЯ

Українці, які втратили роботу в період карантину, також можуть розраховувати на допомогу держави. Мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшили з 650 грн до 1000 гривень. Підвищення діятиме протягом всього терміну карантину і ще 30 днів після його завершення.
Щоб отримувати матеріальну допомогу достатньо стати на облік. Зазвичай для цього потрібно звертатись до Центру зайнятості особисто, але через карантин це можна зробити онлайн. Заяви про надання статусу безробітного та призначення допомоги можна завантажити на сайті Державного центру зайнятості (dcz.gov.ua). Разом із ними потрібно надати копію паспорта, ІПН-коду, трудової книжки, документа про освіту, військового квитка, за наявності – посвідчення УБД. Також потрібно вказати номер рахунку для отримання допомоги і контактний номер телефону. Документи потрібно відправити на електронну пошту Центру зайнятості.
Матеріальна допомога буде призначена з першого дня надання статусу безробітного. Окрім фінансової підтримки, у Центрі зайнятості також
допоможуть знайти нову роботу.

Обережно! Шахраї діють від імені податківців

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що на Київщині знову активізувалися випадки шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені керівництва ДПС Київської області вимагають у представників бізнесу перерахувати кошти на банківські картки. Дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів (095) 444-67-66, (050) 632-92-91. Такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів.

Шановні платники податків! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними! Уважно перевіряйте інформацію, не піддавайтесь на провокації та ні за яких обставин не перераховуйте кошти!

Обухівське управління ГУ ДПС у Київській області попереджає: у разі, якщо ви отримали такий дзвінок, просимо звертатися до підрозділів Національної поліції за номером телефону 102 та до ГУ ДПС у Київській області за телефонами: 200-37-93, 200-37-50.

Кагарлицьку РДА очолив Ігор Будюк

22 квітня у Кагарлику в малій залі адмінбудівлі відбулося представлення новопризначеного голови Кагарлицької районної державної адміністрації.
Василь Володін, виконуючий обов’язки голови Київської обласної державної адміністрації, представив активу району голову Кагарлицької РДА Ігоря Будюка, який був призначений на цю посаду Розпорядженням Президента України № 277/2020-рп від 17 квітня 2020 року.
Очільник області привітав Ігоря Будюка та зазначив, що усі гілки влади в районі мають працювати злагоджено та безперебійно. Адже мають одну мету - благополуччя жителів Кагарличчини.
Підтримку новопризначеному голові районної держадміністрації та готовність спів­працювати на благо громади висловили голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, від імені депутатського корпусу районної ради - Олександр Широкоступ та Людмила Онука.
Ігор Будюк подякував за довіру та запевнив усіх, що спрямовуватиме свої зусилля на благо Кагарличчини.
Василь Володін обговорив із присутніми нагальні проблеми Кагарлицького району та міста.
Зокрема, йшла мова щодо стосунків із Ржищівською ОТГ в плані розрахунків за надані жителям громади медичні послуги в Кагарлицькій ЦРЛ, розвантаження вантажопотоку через Кагарлик та район, запобігання поширенню коронавірусної інфекції у Кагарлицькому районі, забезпечення лікарні та медичних працівників засобами спецзахисту та вчасною виплатою заробітної плати, виплату підвищеної заробітної плати медпрацівникам, які працюють із хворими на коронавірус, будівництво об’їзної дороги, сприяння в отриманні дозволу на розробку проекту землевідведення для будівництва полігону твердих побутових відходів за межами Кагарлика, залучення в місто інвесторів тощо.
Після наради т.в.о голови облдержадміністрації Василь Володін, заступник голови Євген Калінін, новопризначений голова райдержадміністрації Ігор Будюк та голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов відвідали ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка», що в с. Кузьминці, де поспілкувалися з генеральним директором заводу Василем Демченком, ознайомились з виробничими потужностями заводу та оглянули сучасне обладнання провідних світових виробників, яке дозволяє застосовувати новітні технології виготовлення цегляної продукції.

Громада продовжує підтримувати медичні заклади району

У Кагарлицькому районі продовжується залучення фінансових ресурсів для боротьби із розповсюдженням коронавірусної інфекції. Вони спрямовуються на забезпечення медичних закладів Кагарличчини: Центральної районної лікарні та Центру первинної медико-санітарної допомоги. Також надано допомогу Кагарлицькій підстанції філії «Обухівська станція екстреної медичної допомоги» КЗ КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Активну участь у цій справі взяли й бізнес, волонтери та окремі жителі району. Тож, що придбано та на що виділено кошти в період із 13 по 21 квітня?

Кагарлицька міська рада
1500 медичних шапочок, 1500 бахил, 1000 нарукавників, 200 поліетиленових халатів на застібках-кнопках, 20 фартухів медичних, 12 комплектів одягу для відвідувачів, 4 медичні хірургічні халати, 1 медичний хірургічний стерильний халат і 30 медичних шапочок, 2 безконтактні термометри.

Бізнесструктури, підприємці та жителі району
ФГ «Широкоступ» (Широкоступ О.В.) - 200 багаторазових медичних захисних костюмів, 1200 багаторазових масок вартістю 81000 грн; ПСП «Переселенське – К» (Верголяс В.В.) - 20000 грн; ДП «Ферми Данам» (Бойдоха О.М.) - 20000 грн; СК «Агробізнес» (Кулініченко Г.В.) - 10000 грн та 20 літрів дезінфікуючих засобів для рук вартістю 4000 грн; ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» (Жукотанський О.В.) - 20 повних комплектів медичних захиснихкостюмів; ТОВ «Пантек-виробництво» (Жарський В.М.) - 10000 грн; ПрАТ «Кагма» (Мірошник В.О.) - 7000 грн; ПП «Дорошенко» (Дорошенко А.М.) - 6000 грн; МП «Декор» (Гриценко М.Я.) - 30 літрів дезінфікуючих засобів для рук вартістю 6000 грн; Кагарлицьке РайСТ Мясніков В. С. - 5000 грн; ФГ «Лорак» (Кушнір П.С.) - 5 000 грн; ФГ «Аллазаров» (Аллазаров Ю.Є.) - 5000 грн; СФГ «Заїки М.І.» (Заїка М. .) - 5000 грн; ФГ «Пителя О.Г.» (Питель О.Г.) - 3000 грн; ФГ «Білеки А.А.» (Білека А.А.)- 2000 грн; ПП «Скуйбіда» (Скуйбіда О.М.) - 20 літрів фізрозчину.
Директор Кагарлицького міжшкільного навчально-виробничого комбінату Тесленко С.В. - 500 грн.
Працівники апарату міської ради, адміністрації парку-пам’ятки «Кагарлицький», централізованої бухгалтерії дошкільних закладів Кагарлика, міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - 2 безконтактні термометри.

Волонтери
На кошти, акумульовані Будюком І.С. (депутат районної ради) та Воловенком М.П. (депутат міської ради) придбано: 100 захисних медичних костюмів, 10 медичних халатів, 2 безконтактних термометри вартістю 5700 грн, 45 літрів дезінфікуючих розчинів вартістю 9000 грн.

Збір фінансової допомоги для потреб медицини Кагарличчини у боротьбі із коронавірусом триває. Надаємо рахунки наших медустанов, куди можна перерахувати кошти:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради». Скорочена назва: КНП «ЦПМСД Кагарлицької районної ради». ЄДРПОУ 38085929, р/р UA 123808050000000026003609967 в АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805.
Комунальне некомерційне підприємство Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня». Скорочена назва: КНП КРР «Кагарлицька ЦРЛ». Р/р UA663226690000026007300998971 в АТ «Ощадбанк ТВБВ 10026/0614”, одержувач – КНП КРР «Кагарлицька ЦРЛ», код ЄДРПОУ 01994416, код банку - 322669.

Саджалка просить допомоги!

Кагарлицький парк – пам’ятка садово-паркової архітектури загальнодержавного значення, перлина рідного міста. Його окрасою є озерце Саджалка, штучно утворене ще засновниками парку. За їхнім задумом, острівець посеред Саджалки, оточений водою, символізує земну кулю в мініатюрі.
Здавна цей чарівний куточок був і залишається улюбленим місцем відпочинку, тож міська влада, дбаючи про відродження минулої слави Кагарлицького парку, чимало зробила для благоустрою околиць власне Саджалки: на узвишшях біля неї споруджено дві нові оглядові ротонди, капітально відремонтовано покриття  мережі алей, що ведуть до озерця. У найближчих планах – втілення проєкту капітального ремонту покриття доріжок, благоустрою території парку довкола Саджалки, зокрема, й витоку з неї.
Кілька місяців тому ми розповідали про ініційовану міським головою Олександром Панютою природоохоронну акцію – зариблення Саджалки білим амуром. Ця риба, яку ще називають водяною коровою, має виконати екологічну місію: «випасти» на Саджалці водорості й надводну рослинність, очистити плесо.
Усі ці заходи зустріли схвальну оцінку громадськості, але… Як і кілька років тому, коли занадто активні рибалки виловили всі екземпляри білого амура, не давши їм належно розмножитись, на днях був помічений на Саджалці один із місцевих мешканців, який, користуючись своїм плавзасобом, виловлює рибу. На зауваження не реагує (точніше, реагує брутальною лайкою). А між тим із 22 березня по 30 травня у всіх водосховищах і озерах із затоками, протоками – заборонено любительське і спортивне рибальство на період нересту! Гірше всього, що екземпляри білого амура, як це вже було, через таких «любителів» знову так і належно не доростуть, бо здатності розмножуватися білий амур набуває лише у 8-10-річному віці. Забувають такі горе-рибалки, що парк-пам’ятка є зоною регульованої рекреації, де забороняється рибальство з використанням плавзасобів, а тим більше недозволених браконьєрських пристроїв (кілька років тому білого амура і всю іншу рибу винищили електровудками!).
А як боляче дивитися на купи сміття побіля лавочок для відпочинку! Сміття, яке не тільки відпочивальники кидають в урну, а й побутові відходи, які зносять (так-так!) до Саджалки й до інших куточків парку місцеві мешканці, а потім розтягують собаки…
Саджалка просить допомоги! Звертаємося до всіх кагарличан і гостей нашого міста: дбаймо про природне багатство, про наше довкілля, бережімо красу нашого парку і чарівної Саджалки! Не залишаймося байдужими, коли стаємо свідками діяльності губителів природи, браконьєрів! Як мінімум, спільними зусиллями соцмережі мають вивести на чисту воду їхні «подвиги»!
Урешті, пам’ятаймо про те, що у зв’язку з карантином на території області посилено контроль за дотриманням встановлених обмежень на території населених пунктів, у тому числі у парках, лісопаркових зонах та в місцях масового перебування людей, і відповідні вказівки щодо такого контролю дані Кагарлицькому відділенню поліції Обухівського ВП ГУ НП в Київській області.

На час карантину кладовища закривають для відвідувачів

У зв’язку із ускладненням епідемічної ситуації щодо захворюваності на короновірусну хворобу, до завершення карантину усі кладовища на Київщині будуть закриті для відвідувачів. Винятки - проведення поховань.

Таке рішення прийнято на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 17 квітня.
“Закрити для відвідування кладовища на території міст, селищ та сіл Київської області, окрім проведення поховань відповідно до норм, встановлених на час дії карантину” - йдеться в рішенні комісії.

У нерест ловив рибу сіткою

18 квітня Київський рибоохоронний патруль затримав чоловіка, який займався незаконною риболовлею на Канівському водосховищі, поблизу с. Стайки.

Порушник у період нерестової заборони за допомогою сітки ловив рибу із човна. Його улов склав 52 кг риби: 34 лящі, 15 карасів, два соми та один судак.Збитки, завдані рибному господарству України, становлять 7 495 грн. На чоловіка складено протокол. Заборонене знаряддя лову, човен та улов вилучено до рішення суду.

Рибоохоронний патруль викликав на місце події слідчо-оперативну групу Кагарлицького відділу поліції, оскільки в діях порушника вбачаються ознаки кримінального правопорушення за ст. 249 ККУ (незаконне зайняття рибним промислом).

Рибоохоронний патруль Київщини просить при виявленні порушення правил рибальства чи збуту водних біо­ресурсів невідкладно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18.

Як рекомендують святкувати Великдень під час карантину

Міністерство внутрішніх справ разом з Всеукраїнською радою церков та релігійних організацій узгодили формат проведення великих релігійних свят.
Зокрема, в церкві може перебувати священник, прислужник, дяк і люди, які технічно обслуговують богослужіння та забезпечують онлайн-трансляцію. Усі, крім священнослужителя, мають носити захисні маски чи респіратори.

Віряни можуть відвідувати храм, але в індивідуальному порядку і лише коли не проводяться богослужіння.

За такої умови у великому храмі, окрім священника, може бути одночасно не більше двох людей, а у маленькому - лише один вірянин.“Усі присутні зобов’язані носити маски, а ззовні не повинно бути черг”, - підкреслюють в міністерстві.

У містах священники будуть освячувати паски в пекарнях, на заводах чи в магазинах, тож віряни зможуть купити паски вже освяченими.

У сільській місцевості вірянам дозволять виставити великодні кошики за ворота, а священник зможе ходити вулицями і освячувати їх.
“Таким чином вдасться мінімізувати кількість контактів між людьми”, - переконані в МВС.

У МВС підкреслили, що патрулі поліції «толерантно та виважено роз`яснюватимуть» необхідність виконання правил карантину вірянам, які захочуть поставити під сумнів заборони.
“Людське життя, його захист, фізичний та моральний розвиток особи - це спільна місія церкви та держави”, - підкреслюють в міністерстві.

Він прокладав дорогу в космос

12 квітня 1961 року вперше в світі людина полетіла в космос. Це був Юрій Гагарін. У запуску ракети “Восток - 1” брав активну участь і наш земляк Микола Швидкий.

Микола Костянтинович народився у 1920 році в селянській родині в селі Занудівка (Янівка, Жовтневе, Зелений Яр). Добре навчався в школі, був організованим і дисциплінованим. У 1935 році закінчив семирічну школу.

По цьому Микола Швидкий продовжив навчання у Кагарлицькій середній школі. Мав велике бажання вчитися, адже долав в обидва боки,до школи і додому, по 7 кілометрів. Навчався Микола на відмінно. За спогадами випускника школи 1941 року Василя Грищенка, Микола мав прекрасну пам`ять, брав активну участь у спортивних змаганнях і в різних шкільних заходах. Під час районних змагань із кульової стрільби зайняв перше місце і був нагороджений значком “Ворошиловський стрілець”.

У 1939 році з відзнакою закінчує середню школу і вступає до Харківського автодорожного інституту. Та через рік хлопця призивають на військову службу. Після демобілізації він повертається навчатися до інституту. Але починається радянсько-німецька війна.

Микола Костянтинович пройшов усю війну. На Калінінському фронті йому присвоїли офіцерське звання.Воював хоробро і був прикладом для своїх бійців. Мав бойові нагороди. Війну завершив у Берліні.

У 1946 році подав рапорт про демобілізацію, але йому відмовили.Службу проходив під керівництвом генерала Василя Сталіна. Той дає Миколі направлення на навчання до Ленінградської повітряної інженерної академії імені Можайського, яку у 1955 році Микола закінчив із відзнакою. Як одного із кращих випускників, його направляють на службу на Байконур. Там Микола Костянтинович і прослужив до 1972 року, виконуючи урядові замовлення на космічну техніку.

У 1972 році за станом здоров`я пішов у запас у званні інженер-полковника. Мав вчену ступінь кандидата технічних наук, вчене звання - старший науковий співробітник. Проживав у Києві. Деякий час працював ведучим констркутором в науково-дослідному інституті.

Президія Академії наук СРСР нагородила Миколу Швидкого медаллю в честь першого в світі польоту людини в космос. Медаль вручав академік, президент Академії наук СРСР Келдиш.

У 1968 році Президія Верховної Ради Казахської РСР присвоїла Миколі Швидкому звання Заслужений діяч науки і техніки Казахської РСР.
Нагороджений трьома орденами Червоної зірки та іншими нагородами.

В одному із листів до юних слідопитів рідної школи Микола Костянтинович писав: “І шкільні роки, і викладачів, які мене вчили, я згадую, як кращі роки свого життя, а вчителів тільки із кращого боку. Один із моїх наставників, це - вчитель історії Іван Гаврилович Головатий, він, здається, проживає нині в с. Жовтневому. Це прекрасний знавець свого предмету, відмінний методист і великої душі людина... Я не мріяв бути військовослужбовцем, а планував стати інженером чи вчителем...”

Дочка Миколи Костянтиновича вийшла заміж за інженера і при розпаді Радянського Союзу виїхала в Мексику.

Микола Швидкий помер на 65-му році життя в 1985 році. Про нього є матеріали в історико-краєзнавчому музеї села Зелений Яр і в шкільному музеї Кагарлицької ЗОШ № 2 ім. Василя Дашенка.

У 2020 році виповнюється 100 років Миколі Костянтиновичу Швидкому. Жителі села Зелений Яр і колектив міської школи №2 гордяться своїм знаменитим земляком та випускником і шанують його пам`ять.

Виховна робота теж може бути дистанційною

Пандемія коронавірусу посадила учнів, батьків та вчителів під замок карантину. Педагоги Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцей» не розгубилися й миттєво налагодили зв’язок з учнями через групи Viber. Згодом акумулювали всі свої знання та вміння й покращили якість дистанційного навчання завдяки платформам Classroom та Zoom. Та не лише учителі-предметники активно працювали в цей час.

Дуже важливою у такий морально важкий період є психологічна підтримка як для дітей, так і для дорослих. Адже вони опинилися закритими в одному просторі 24/7, ось уже декілька тижнів. Та ще й при цьому змушені працювати й навчатися в незвичних умовах, але в попередньому темпі. Тут на допомогу педагогічному та учнівському колективам ліцею прийшла Ірина Гудзь, шкільний психолог. У робочій групі Viber та Classroom часто з’являються корисні поради, що охоплюють усіх учасників навчально-виховного процесу: «Як розважити дитину під час карантину», «Як говорити з дитиною про коронавірус: поради психолога», «Родина на карантині: складові гармонії самоізоляції», для учнів молодшої ланки пропонуються цікаві психологічні відеовправи, для колег «Пережити карантин: 5 порад для вчителів». Це дає змогу не зациклюватися на проблемі та розвіяти негатив, що збирається навколо.

У звичному темпі працює і бібліотекар НВК Лариса Гончаренко. Єдина відмінність - простір онлайн замість звичного оточення книг. В кінці березня - на початку квітня традиційно проводиться Всесвітній тиждень бібліотек. Учні мають можливість взяти участь у цікавих заходах та вікторинах, які організовує бібліотекар, ознайомитися з новинками літератури, подивитися книжкові виставки. Карантин - не причина від цього відмовлятися. Тож роботу теж було переведено в дистанційний режим. Лариса Гончаренко поширила в соцмережах посилання на корисні матеріали для учнів усіх вікових категорій: «Історія виникнення книги», «Цікаві вікторини для дітей», «Екранізація біографій письменників», «63 відео за мотивами творів української літератури до ЗНО-2020». Тож учні мають нагоду цікаво провести вільний час, а випускники – ще краще підготуватися до незалежного оцінювання.

Неможливість учнів вийти з дому ще більше посилила їх активність у соціальних мережах. От тільки про що там писати вони не знали, бо вдома щодня одне і те ж. Щоб урізноманітнити дозвілля учнів, заступник директора з виховної роботи Лілія Литвин створила сторінку навчального закладу в Instagram. Разом з педагогом-організатором Юлією Пасько було розроблено завдання і запущено в мережі марафон #НеНудьгуйНаКарантині. Суть марафону полягає в тому, щоб виховні заходи, заплановані в річному плані, по можливості інтерпретувати для виконання в соціальній мережі, залучивши дітей до виховного процесу дистанційно. На День сміху, коли й стартував марафон, потрібно було за допомогою фото відтворити улюблений смайлик; до Міжнародного дня дитячої книги зробити рекламу улюбленого видання; у Всесвітній день здорової їжі продемонструвати, як дотримуються правильного харчування. Не оминули увагою і двомісячник благоустрою, адже прибрати в квартирі чи на власному подвір’ї ніколи не завадить. А п’ятниця взагалі стала традиційно спортивною. Свою ранкову зарядку в мережі висвітлюють не лише учні, а й деякі вчителі. Тож навіть під замком карантину можна дбати про власне здоров’я, культурний розвиток та знайти час для допомоги батькам. А найактивніші учасники ще й отримають подарунки від директора Василя Мамія, коли знову опинимося разом в стінах рідного навчального закладу.

Тож практика доводить, що навіть дистанційний навчально-виховний процес може бути якісним. Так, він потребує більше часу та енергії, але це чудовий досвід, який дає можливість переоцінити свої здібності та навчитися нового.

Паліям доведеться розкошелитися

Верховна Рада підтримала на позачерговому засіданні 13 квітня законопроєкт про посилення відповідальності за забруднення повітря, вирубку лісів і підпал трави.
Тепер мінімальна сума штрафу зросла із 170 гривень до 3060 гривень (180 неоподатковуваних мінімумів). Але законодавець передбачив і випадки, коли порушнику доведеться викласти понад 150 тисяч грн (9000 неоподатковуваних мінімумів).

Тепер штрафи становлять: за забруднення атмосферного повітря – від 30 600 грн до 61 200 грн; за пошкодження рослинного покриву – від 91080 грн до 153000 грн; за порушення вимог пожежної безпеки в лісах – від 1053 грн до 4059 грн для громадян; від 4059 грн до 15 300 грн для службовців; за знищення або пошкодження лісу вогнем – від 4059 грн до 15300 грн для громадян; від 10710 грн до 30600 грн для службовців; за самовільне спалювання трави – від 3060 грн до 6120 грн для громадян; від 15 300 грн до 21 420 грн для службовців; за підпал трави природно-заповідного фонду – від 6120 грн до 12 240 грн для громадян; від 21 420 грн до 30 600 грн для службовців.
Такі рішучі дії законотворців пов’язані із тим, що Україна, останнім часом, реально “у вогні”.

Кагарлицькі та ржищівські рятувальники теж чи не кожного дня гасять пожежі в екосистемах.
З початку 2020 року пожежні караулами 19 ДПРЧ (м. Кагарлик), 20 дДПРЧ (м. Ржищів) та 4 ДПРЗ ГУДСНС (м. Обухів) здійснеили 104 виїзди на пожежі в екосистемах.
Січень - 1 пожежа (Бурти). Лютий - 3 пожежі (Ржищів - 2 пожежі; Кагарлик -1 пожежа). Березень - 57 пожеж (Сущани - 3 пожежі; Переселення - 1; Стрітівка - 1; Ржищів - 8; Черняхів - 3; Бурти - 2; Кагарлик - 8; Ліщинка - 1; Росавка - 1; Шпендівка - 2; Кузьминці - 8; Слобода - 1; Леонівка - 2; Стайки - 3; Юшки - 1; Березівка - 2; Тернівка -1; Стави - 2; Мирівка - 4; Бендюгівка - 2; Новосілки -1 пожежа). Квітень (на 14 квітня) - 43 пожежі (Сущани - 1 пожежа; Переселення - 2; Півці - 2; Стрітівка - 1; Ржищів - 7; Черняхів - 1; Бурти - 1; Демівщина - 1; Кагарлик - 6; Великі Пріцьки - 1; Халча - 1; Ліщинка - 1; Зікрачі - 1; Балико-Щучинка - 2; Росавка - 1; Зелений Яр - 1; Шубівка - 2; Онацьки - 1; Липовець - 1; Шпендівка - 2; Кузьминці - 1; Слобода - 2; Сущани - 2; Леонівка - 1; Стайки - 1 пожежа).

Чим живуть люди - тим живе і газета

90 років тому, 12 квітня 1930 року, вийшов перший номер “Голосу колективіста”.
Таку назву мала наша газета з дня свого народження. В архівах збереглася і фотографія першого редактора. Він у військовій формі. Тоді кадри для сіл і районів вишукувались серед людей, які гартувались у рядах захисників Держави. Офіцер Юхим Тодосійович Бишовий і став таким редактором.
На сторінках “Голосу колективіста” друкувалися злободенні матеріали. Робітничі і сільські кореспонденти писали до газети, як вони організовують виробництво, ділилися думками з приводу кращого господарювання на землі.

За час свого існування газета мала дев’ять назв: “Голос колективіста” (1930-32 рр.), “За суцільну колективізацію” (1932-38 рр.), “Будівник соціалізму” (1938-39 рр.), “Колгоспна правда” (1944-45 рр.), “Червона нива” (1945-47 рр.), “Колгоспне слово” (1947-62 рр.), “Будівник комунізму” (1962-91 рр.), ‘’Кагарлицькі вісті” (1991-2000 рр.), “Вісник Кагарличчини” (2001 р.).

За роки існування редакцію газети очолювало 19 редакторів: вищезгаданий Ю.Бишовий, а також Т.Воронецький, В.Павленко, Ф.Середа, І.Потеря, П.Проданюк, О.Андрієвський, Г.Тимошівська, Я.Полулях, О.Костенко, Ф.Машовець, І.Гусячий, М.Тригуб, Г.Піхало, П.Романіка, М.Горбач, П.Малєєв, Т. Пальонко, С. Михайловський.
На початку 60-х газета “Будівник комунізму” кілька років охоплювала життя чотирьох районів: Кагарлицького, Ржищівського, Обухівського та Миронівського.
Сьогодні на шпальтах “Вісника Кагарличчини” друкуються різноманітні матеріали, присвячені різним аспектам життя району, основним подіям в Україні, Київській області, світі. Періодично - тематичні сторінки. Чим живуть люди - тим живе і газета.

Варто згадати і ветеранів газетної справи, які нині знаходяться на заслуженому відпочинку: Станіслава Михайловича Михайловського, Ніну Федорівну Шульгу, Павла Терентійовича Малєєва, Олексія Миколайовича Шульгу.

На жаль, пішли за вічну межу Микола Андрійович Горбач, Василь Федорович Чередник, Володимир Леонтійович Присяжнюк...

На сьогодні колектив редакції складає сім осіб, із яких три творчі працівники, члени Національної спілки журналістів України.

Нині очолює редакцію Валентин Олександрович Владіміров.

Гуртуємось для відсічі хвороби

Нині значні фінансові ресурси залучаються до боротьби із розповсюдженням коронавірусної інфекції. Найбільша їх частина спрямовується на забезпечення медичних закладів Кагарличчини: Центральної районної лікарні та Центру первинної медико-санітарної допомоги.

“Варто зазначити, що і до початку пандемії на забезпечення медзакладів спрямовувалося чимало коштів із Державного та районного бюджетів, - розповідає голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов. - Так, протягом першого кварталу 2020 року на утримання медзакладів надійшло 5,7462 млн грн державної субвенції і ще 1,0081 млн грн субвенції на енергоресурси, з районного буджету виділено 2,7144 млн грн і 1,500 млн грн на енергоресурси”, - зазначає він.

Нині ж, лише із бюджету району понад мільйон спрямовано на забезпечення медзакладів засобами захисту, дезінфікуючими засобами, апаратурою та обладнанням тощо для боротьби із COVID-19. Активну участь в цій справі взяли й бізнес та волонтери. Тож, що придбано та на що виділено кошти станом на 8 квітня.

Районний бюджет. Для Кагарлицької ЦРЛ: 105 тис. грн - монітор пацієнта, 268,3 тис. грн - рентгенплівка, 2 пральні машинки, дизпаливо, ремонт автотранспорту, автозапчастини, продукти харчування, засоби захисту, 30 тис. грн - захисні костюми, 70 тис. грн - харчування.
Для Центру первинної медико-санітарної допомоги: 100 тис. грн - засоби захисту, 145 тис. грн - гістероскоп, 152,5 тис. грн - гематологічний аналізатор, 12,7 тис. грн - стерилізатор. Всього - 883,5 тис. грн.

Кагарлицька міська рада. Для Кагарлицької ЦРЛ: 455,8 тис. грн - апарат штучного вентилювання легень, 50 тис. грн - тест-системи, спецпробірки, медикаменти, 50 одноразових захистних костюмів.
Для Центру первинної медико-санітарної допомоги: 60 тис. грн - медичні маски, захисні костюми, засоби індивідуального захисту, пральна машинка.

Сільські ради. Для Кагарлицької ЦРЛ: Леонівка - 105 тис. грн - монітор пацієнта, Бурти - 105 тис. грн - монітор пацієнта. Ліщинка - 4 тис. грн, Переселення - 7 тис. грн та Шубівка - 6 тис. грн - відсмоктувач медичний. Горохове - 13 тис. грн - аквадистилятор. Слобода, Шпендівка, Черняхів, Сущани, Стави, Горохуватка - по 5 тис. грн та Мирівка - 10 тис. грн - деззасоби.
Костюми хімзахисту - 20 штук: Леонівка - 7000 грн, Черняхів - 6000 грн, Слобода - 10 000 грн, Халча - 3000 грн.

Депутат Київської обласної ради від “Європейської солідарності” Віталій Карлюк надав 2 ларингоскопи, 5 пульсоксиметрів Кагарлицькій ЦРЛ та 1000 масок для ЦПМСД, поліції, Територіального центру соціального обслуговування, комунальних служб Кагарлицької міськради та продуктові набори.

Бізнесструктури та підприємці. ПСП “Переселенське-К” - 10 000 грн (Вергеляс В. В.), СК “Агробізнес” - 6000 грн (Кулініченко Г. В.), ФГ “Широкоступ” - 6000 грн (Широкоступ О. В.), ПОСП “Дніпро” - 30 000 грн (Ворона А. П.), ПрАТ “Агрофорт” - 20 000 грн і 50 одноразових костюмів (Воробчак А. В.), ФГ “Расавське” - 3000 грн (Коваленко П. Р.), ФГ “Агронат” - 3000 грн (Шевченко В. І.), СФГ “Олена” - 5000 грн (Палій І. М.), СФГ “Шанс” - 3000 грн (Шостак С. С.), ТОВ “Расавка” - 6000 грн (Шевчук А. І.), ТОВ “Віскар-Агро” - 10 000 грн (Барановський В. Д.), СФГ “Люцерна” - 3000 грн (Ліщук М. Ф.), СФГ “Хутір” - 3000 грн (Бабенко Р. В.), ФГ “Дар” - 5000 грн (Блах М. М.), СФГ “Олена С” - 10 л деззасобу для миття рук (приблизна вартість 2000 грн) (Семцова О. М.), Корпорація “Успіх” та СТОВ “Переможець” - 5 л дезрозчину (приблизно 1000 грн), 450 рукавичок, 450 одноразових масок, 100 л бензину (Гудзій О. В., Папіженко П. К.), ФГ “Вітенко” - 5000 грн (Вітенко О. Є.), ТОВ “АгроЕксперт” - 50 000 грн на 250 респіраторів високого ступеня захисту (Наріжний В. Г.), МП “Декор” - 30 л дезрозчину для рук, 8 пар окулярів, 50 пар рукавичок, 3000 грн на палатку, РайСТ - 5000 грн - аптечні ліки (М’ясніков В. С.), 30 респіраторів посиленого захисту для лікарні (Будюк І. С., Воловенко М. П.), КП “Успіх” - 50 л дезрозчину для рук, 15 л “Білизни”, 100 масок - для Територіально центру соціального обслуговування (Будюк І. С.), ПП «Куян» - 50 захисних окулярів, 1 УФО (2000 грн) (Куян С. Г.). Всього понад 200 000 грн.

Мережа АТБ надала 380 продуктових пакетів для одиноких громадян, яких обслуговує Територіальний центр соціального обслуговування.

Громадськість та релігійні організації. Волонтери Будюк І. С. - депутат районної ради, Воловенко М. П. - депутат міської ради мобілізували 68 000 грн внесків населення на одноразові костюми.

Святотроїцький храм – 20 продуктових наборів.

Від держави надійшло: відсмоктувач - 40 000 грн, 60 захисних окулярів, 40 одноразових костюмів, 100 медичних одноразових шапочок, 50 пар одноразових бахіл, 250 одноразових масок, 2000 латексних рукавичок, 2000 гумових рукавичок, 15 ртутних термометрів, 7 брусків мила, 5 пляшок “Доместоса”.

Допомогти медикам

З метою надання матеріальної допомоги  лікувальним установам міста на подолання наслідків інфекційних хвороб, спричинених коронавірусом COVID-19, депутати Кагарлицької міської ради 31 березня зібралися на закрите пленарне засідання  позачергової LXVII сесії. Для дотримання карантинних заходів безпеки сесію провели не в залі засідань, а на майданчику перед гаражами міської ради. Із цією ж метою було ухвалено рішення  про особливості проведення пленарних засідань ради на період оголошення в країні карантину, згідно з яким міському голові Олександру Панюті доручено своїм розпорядженням встановлювати час, форму та місце проведення пленарних засідань поза сесійною залою, а всі рішення прийматимуться на таких засіданнях відкритим поіменним голосуванням з оформленням відповідних бланків; обрано також лічильну комісію для проведення такої процедури.

Перед депутатами виступив головний лікар КНП КРР «Кагарлицька ЦРЛ» Віктор Кулініченко, який інформував про заходи на виконання розпорядження керівника робіт із ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня у зв’язку з епідемічною ситуацією на території Київської області, спричиненою коронавірусом 2019-NCOV, Олега Торкунова, а також звернувся з проханням надати матеріальну підтримку для забезпечення таких заходів. Обранці кагарлицької громади одноголосно ухвалили відповідне рішення про внесення змін до бюджету поточного року, згідно з яким здійснено перерозподіл коштів і виділено субвенцію зі спеціального фонду  в обсязі 455 820 грн для придбання апарата штучної вентиляції легень; 200 000 грн виділено також на придбання захисних костюмів та масок; додатково із загального фонду шляхом міжбюджетних трансфертів для потреб Центру первинної медико-санітарної допомоги виділено 30 000 грн на медичні маски, захисні костюми та 5 000 грн для придбання пральної машини. Після розгляду листа заступника голови КОДА Олега Торкунова необхідні кошти було передбачено для надання матеріальної допомоги  медичному персоналу, залученому до надання меддопомоги особам із хворобою СОVID-19, та членам сімей цих медпрацівників. Рішення про виділення такої допомоги ухвалюватиме виконавчий комітет.

За клопотанням депутата Віталія М’яснікова, до порядку денного було також внесено питання про відновлення роботи критого ринку Кагарлицького РайСТ. Ухвалено рішення рекомендувати РайСТ підготувати приміщення для забезпечення санітарних вимог в умовах карантину і звернутися за відповідним дозволом до комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Кагарлицького району.

У роботі сесії взяли участь голова районної ради Іван Семцов, а також начальник відділення поліції Сергій Панасенко, з яким після завершення сесійного засідання депутати обговорили питання про необхідність жорсткіших заходів щодо порушників карантинних вимог.

Горять трава, дерева й будинки

4 квітня о 15.52 до оперативно–диспетчерської служби Кагарлицького району надійшло повідомлення про загорання трав’яного настилу в с.Демівщина.
На місце виклику було направлено черговий караул 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Ка-гарлик.
По прибутті розвідкою було встановлено, що горить 2 гектари соснового лісу та 3 гектари трав’яного настилу.
Пожежу було локалізовано о 20 год. 33 хв та повністю ліквідовано о 20.50.

6 квітня о 13.32 надійшло повідомлення про пожежу в житловому будинку в с. Липовець по вул. Перемоги.
На місце виклику було направлено черговий караул 19–ї Державної ДПРЧ м. Кагарлик.
Виявилося, що горить покрівля та кімната житлового будинку, що не експлуатується, на площі 75 м кв.
Пожежу було локалізовано о 14 год. 27 хв на площі 75 м кв та повністю ліквідовано о 16.05.

Виділено кошти для підтримки медицини району у боротьбі із коронавірусом

Нині держава мобілізовує усі ресурси на боротьбу із коронавірусом. Не залишилися осторонь цього і депутати Кагарличчини. Вони вирішили виділити кошти для придбання обладання та засобів індивідуального захисту для районних медзакладів. Цього тижня в районі пройшли сесії органів місцевого самоврядування.

Під час позачергової 53-ї сесії Кагарлицької районної ради депутати виділили медзакладам району понад мільйон гривень.

Депутати одноголосно прийняли рішення, яким додатково направили кошти на потреби Цетральної районної лікарні та Центру первинної медико-санітарної допомоги.

Зокрема, з районного бюджету виділено 373 тисячі гривень для Центральної районної лікарні та 100 тисяч для Центру первинної медико-санітарної допомоги. За ці кошти буде придбано засоби захисту для лікарів, монітор пацієнта (105 тисяч гривень), дві пральні машини, паливо, деззасоби тощо.

Із міського бюджету виділено 455,8 тисячі гривень на придбання апарату штучної вентиляції легень. На засоби захисту (костюми, маски), придбання пральної машини виділено для ЦПМСД сумарно 60 тисяч грн, для ЦРЛ - 50 тис. грн.

Також по 105 тисяч гривень на придбання моніторів пацієнта виділили Буртівська та Леонівська сільські ради.

Горохівська сільська рада виділила 13 тисяч гривень на аквадистилятор.

Переселенська (7 тис. грн), Шубівська (6 тис. грн) та Ліщинська (4 тис. грн) сільські ради виділили кошти для придбання відсмоктувача.

За кошти Мирівської (10 тис. грн), Сущанської, Ставівської, Горохуватської, Шпендівської та Слобідської сільських рад (по 5 тис. грн) буде придбано дезінфікуючі засоби для медзакладів району.

Звертаючись до депутатів голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов зазначив, що ряд підприємців Кагарличчини теж активно включилися у надання допомоги районним закладам медицини для боротьби з коронавірусом.