Кількість результатів: 1659.
Сторінка 53 із 83
У суботу, 23 листопада, у Кагарлику в спортивній залі фізкультурно-оздоровчого комплексу відбувся турнір з футзалу серед
команд Київської області з учасниками 2007-2008 років народження.
У змаганнях взяли участь 6 команд: ФК “Арсенал” та ФК “Рось” (Біла Церква), ФК “Боярка”, ФК “Вертикаль” (Обухів), ФК “Ніка” (Київ), ДЮСШ Кагарлик. Грали вони між собою за коловою системою.
Кагарлицька районна ДЮСШ здобула перемогу над ФК “Арсенал” (Біла Церква) - 3:2, ФК “Вертикаль” (Обухів) - 11:0, ФК “Боярка” - 6:0 та ФК “Рось” (Біла Церква) - 5:2. Але поступилася ФК “Ніка” (Київ) з рахунком 3:9.
Тож І місце посіла ФК “Ніка” (Київ). ІІ місце виборола команда ДЮСШ Кагарлик. ІІІ місце дісталося ФК “Боярка”.
Кращим гравцем турніру визнано учасника команди кагарличан Богдана Мельника.
Тренує команду Петро Коваленко.
Наш земляк Артем Соколов із Сущан захищав територіальну цілісність України у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Його смерть - не тільки втрата для дітей, родини, села. Це втрата для всієї України.
Попрощатися і провести в останню путь героя прийшло все село, прибули небайдужі із усієї Кагарличчини, керівники району, приїхали побратими.
Тіло загиблого воїна у Мирівській церкві відспівав священник Василь Суп. На кладовищі добре слово про захисника України та співчуття рідним висловили голова села Василь Трохименко, в. о. голови Кагарлицької районної держадміністрації Світлана Синюк, голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, командир Артема Іван Соболєв, представник ГО “Хоробрі серця” Павло Федюк, т. в. о. Кагарлицького районного комісара Руслан Музира.
Над могилою героя солдати Білоцерківського гарнізону здійснили прощальний залп з бойової зброї.
У загиблого воїна, душа якого полетіла у інші світи, залишилися дружина, 2 дітей і бабуся.
У п’ятницю, 15 листопада, на майданчику перед міським Будинком культури увагу кагарличан привертало велике скупчення сільськогосподарських машин. Напередодні хліборобського свята в рамках його відзначення управлінням АПР РДА тут було організовано тематичну виставку “Сільськогосподарська техніка: еволюція розвитку”. Окремі сільгоспформування та фермери району представили на неї давні та сучасні механізми і знаряддя, задіяні для вирощування хлібів. Експонати були розставлені в хронологічному порядку їх використання, що засвідчувало еволюційний розвиток техніки. Так, із ФГ “Широкоступ” були представлені віз, воляче ярмо та кінний плуг і культиватор, від ФГ “Лорак” - мотоцикл К-750, ФГ “Расавське” - трактор ХТЗ ДТ-20 потужністю 20 кінських сил. Але найбільшу увагу глядачів привертала потужна сучасна техніка. Зокрема, трактори “Нью Хол-ланд” та “Джон Дір 195м” по 195 к. с. та “Челенджер-865 С” потужністю 530 кінських сил. Їх надіслали на виставку відповідно ФГ “Гармонія сої”, ФГ “Аллазаров” та СК “Агробізнес”. На жаль, чимало механізмів, які активно використовувалися у вітчизняному сільському господарстві, не збереглися, тому в експозиції були виставлені таблички з їх фотографіями. Це, зокрема, трактори “Універсал”, ХТЗ Т-74, ЮМЗ-6, ХТЗ 150 К.
Виставка викликала великий інтерес у жителів міста. Її відвідали також учні міських шкіл та делегації від сільгосппідприємств району. Гідами на ній виступили працівники районного краєзнавчого музею, керівники та представники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
16 листопада команда Кагарлицької районної ДЮСШ взяла участь у турнірі з футболу серед команд 2007-2008 р.н., який відбувся в м. Київ.
Змагалися 8 команд, які були розділені на 2 групи. Група А: ФК “Ніка” (Київ), ФК “Атлет-309” (Київ), ФК “Юніор-Спорт” (Київ), ДЮСШ Кагарлик. Група Б: ФК “Титан” (Київ), ФК “Каскад” (Бровари), ФК “Лідер” (Київ), ФК “Восход” (Київ).
Команда кагарличан перемогла ФК “Ніка” - 6:0, ФК “Атлет-309” - 5:0, ФК “Юніор-Спорт” - 3:1 та потрапила до фіналу турніру.
У фінальному матчі зустрілися команди ДЮСШ Кагарлик та ФК “Каскад”. В основний час гри переможця не виявили, рахунок 0:0. У серії післяматчевих 9-мет-
рових ударів перемогу з рахунком 9:8 одержав ФК “Каскад”.
Тож місця в турнірі розподілилися так: І місце - ФК “Каскад”, ІІ місце - ДЮСШ Кагарлик, ІІІ місце - ФК “Юніор-Спорт”.
Тренував команду ДЮСШ Кагарлик Петро Коваленко. Поїздка на змагання стала можливою завдяки підтримці батьківського колективу учасників команди.
15 листопада у святковому залі міського Будинку культури традиційно зібралися трудівники агропромислового комплексу: тваринники, хлібороби, водії, механізатори, трактористи, керівники сільгосппідприємств. До епіцентру події винуватці урочистостей, а це сумлінні, працьовиті та відповідальні аграрії Кагарличчини, почали підтягуватися задовго до початку святкового заходу. Делегації трудових колективів вже при вході гостинно зустрічали організатори свята, запрошуючи гостей зайняти свої почесні місця в залі для глядачів.
Звертаючись до всіх присутніх з вітальним словом, в.о. голови Кагарлицької райдержадміністрації Світлана Синюк та голова районної ради Іван Семцов зазначили, що Кагарличчина здавна славиться працелюбними, небайдужими і всім серцем люблячими свою рідну землю, самовідданими людьми. Адже саме аграрії щодня роблять вагомий внесок у важливу справу забезпечення продовольчої безпеки не тільки нашого району, а й усієї країни.
Також зі сцени було висловлено сподівання, що можновладці все ж прислухаються до думки тих, хто нині обробляє землю, під час запровадження ринку землі.
До вітань долучилися перший заступник Кагарлицького міського голови Олег Пурій та заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Володимир Бойко, начальник управління агропромислового розвитку РДА Валентина Голованчук та керівник ПП «Слобода-Агро” Леонід Васильчук.
На святі за традицією в зал винесли головний символ свята - ароматний коровай.
Кульмінацією ж урочистостей стало вшанування кращих аграріїв району.
За сумлінну працю, відданість справі та вагомий внесок у соціально-економічний розвиток району, кращих працівників галузі було відзначено обласними, районними та міськими відзнаками, подарунками та квітами.
Зокрема, спільні подяки райдержадміністрації та райради були вручені того дня Віктору Білеці - охоронцю СТОВ «Переможець», Наталії Білик - бухгалтеру ТОВ «Віскар Агро», Анатолію Бобовському - ветерану сільгоспвиробництва, Петру Божку - ветерану сільгоспвиробництва, Юрію Бордюгу - механізатору ФГ «Люцерна», Анатолію Бублику - агроному ФГ «Широкоступ», Володимиру Бурлачуку - механізатору ФГ «Широкоступ», Володимиру Волощенку - трактористу ПОСП «Дніпро», Анатолію Геращенку - майстру виробничої дільниці № 1 ТОВ «Кагарлик Зернопродукт», Юрію Горбачову - агроному ФГ «Аллазаров», Олександру Гулому - механізатору ТОВ «Расавка», Віталію Дризі - головному економісту ПП «Слобода-Агро», Віктору Зайченку - трактористу-машиністу ПрАТ «Агрофорт», Сергію Каланчагову - водію ФГ «Широкоступ», Анатолію Капишіну - водію СТОВ «Переможець», Віталію Колеснику - охоронцю ТОВ «Вікторія-Агро», Олександру Костюку - агроному ТОВ «Віскар Агро», Тетяні Кравець - менеджеру з організації бухгалтерського обліку ПрАТ «Агрофорт», Оксані Кравчук - різноробочій ПОСП «Дніпро», Валерію Литвину - менеджеру-логісту ТОВ «Агро Експерт», Світлані Молчановій - головному спеціалісту управління АПР РДА, Олександру Мушті - комірнику ПОСП «Дніпро», Андрію Нестеруку - головному ветлікарю СВК “Агрофірма «Перемога», Івану Палію - голові СФГ «Олена», Юрію Панаріну - агроному ПрАТ «Агрофорт», Валерію Пісковому - трактористу-механізатору ФГ «Аллазаров», Миколі Родзінському - заступнику директора по виробництву CК «Агробізнес», Богдану Роженку - інженеру ПрАТ «Агрофорт», Анатолію Рубіженку - водію СК «Агробізнес», Анатолію Савченку - агроному ПрАТ «Агрофорт», Дарії Салій - робітниці по догляду за тваринами СВК “Агрофірма «Перемога», Тетяні Семченко - обліковцю ТОВ «Віскар Агро», Ніні Силкіній - бухгалтеру ТОВ «Агро Експерт», Миколі Сіроштану - бригадиру тракторної бригади ФГ «Широкоступ», Віталію Соломченку - механізатору ФГ «Широкоступ», Любові Сухан - різноробочій СК «Агробізнес», Вірі Учуваткіній - вагарю ПОСП «Дніпро», Валентині Шадурі - завідуючій господарством ТОВ «Дан-Фарм Україна», Олені Шевченко - доярці ПОСП «Дніпро», Юрію Шпаку - трактористу-машиністу СВК “Агрофірма «Перемога», Олександру Юрашу - різноробочому ПП «Слобода-Агро», Анатолію Юрченку - механізатору ФГ «Матійчук І. В.».
Також грамотами Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації було нагороджено тракториста-машиніста ПрАТ «Агрофорт» Юрія Богіна, головного агронома ФГ «Широкоступ» Ігоря Яковішака, а вітальними листами Київської ОДА - голову СК “Агробізнес” Григорія Кулініченка і тракториста ПОСП «Дніпро» Романа Воропая.
Крім того, під час заходу керівники району й міста привітали з Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку колективи районної телерадіостудії «ТБ Кагарлик» та станційно-лінійної дільниці № 2 м. Кагарлик ПАТ «Укртелеком» та вручили відео-
оператору телерадіостудії ТБ “Кагарлик” Сергію Демченку, електромеханіку станційно-лінійного обладнання ПАТ “Укртелеком” Роману Лихошерсту та кабельнику-спаювальнику станційно-лінійної дільниці № 2 ПАТ “Укртелеком” Олександру Ткачу грамоти й подарунки.
Завершилося свято яскравим концертом. На сцені виступали хореографічний колектив «Оріяна», вокальне тріо «Мелодія серця» Кагарлицької школи мистецтв, Олена Кузьменко та дівочий гурт «СОЛОМІЯ». Протягом усієї програми вони дарували глядачам свій талант і радували творчістю. Глядачі ж приймали вітання, слова подяки за працю і оплесками зустрічали виступи артистів.
У Кагарлику у спортивному залі Кагарлицького НВК «ЗОШ I-III ст.-ліцей» відбувся Відкритий чемпіонат Кагарлицького району з волейболу. В ньому взяли участь дві команди з Кагарлика - «Кристал» та «Кагарлик», а також «Побережка» з Богуславського району. Нажаль команди з Ржищева та Миронівки в останню мить з технічних причин незмогли прийняти участь у змаганнях.
Команди грали по колу кожна з кожною, переможець визначався за більшою кількістю перемог. Не дивлячись ні нащо турнір видався цікавим та видовищним, особливо привернула увагу напружена, захоплива боротьба м’яч в м’яч Кагарлицького «Кристалу» з Богуславською «Побережкою».
Кагарличани з мінімальними перевагами в партіях святкували перемогу з рахунком 3:0, та у підсумку всього чемпіонату посіли перше місце. Другою стала «Побережка», а третє місце посіла команда «Кагарлик».
Переможців та призерів змагань нагородили кубком, дипломами та пам’ятними медалями.
Оновлення діагностичного обладнання цими днями відбулося у Кагарлицькій ЦРЛ. У вівторок в медустанові з’явився довгоочікуваний сучасний рентгенапарат, який вже довгий час був вкрай необхідний для обстеження жителів Кагарличчини.
Вартість нового вітчизняного рентгенологічного апарата становить 3 мільйони гривень. Значну частину коштів на його придбання, а саме 2,5 млн грн, було виділено розпорядженням голови Київської облдержадміністрації, інші 500 тисяч надійшли з районного бюджету.
Нове обладнання встановлено в рентгенкабінеті Кагарлицької ЦРЛ на 1-му поверсі. Аби хворим було більш комфортно, за рахунок райбюджету було проведено капітальний ремонт системи опалення правого крила поліклінічного відділення на загальну суму 126 тис. грн.
Головна особливість рентгенапарата - швидка діагностика та низька доза опромінення. Не потрібно витрачати додаткові час і кошти на плівку, проявник і фіксаж, як раніше. До того ж він комфортний у використанні як для пацієнта, так і для фахівця.
- Відтепер жителі Кагарличчини можуть у нас своєчасно обстежуватися на сучасному, цифровому, виготовленому у 2019 році, обладнанні, - наголосив головний лікар Віктор Кулініченко. - При необхідності на ньому можна зробити плівковий знімок. Він підходить як для фундаментальних досліджень, так і для невідкладної допомоги. Цифрові технології дозволяють відправити результат безпосередньо на комп’ютер лікаря, що значно спрощує процес діагностування. При бажанні знімки можна завантажити на диск або переслати по електронній пошті.
Персонал лікарні від нового обладнання в захваті. Медпрацівники кажуть, що працювати на ньому - одне задоволення. Адже сучасні технології не тільки полегшують діагностику, а й роблять її результат більш інформативним. Знімки виходять якісними, а за допомогою комп’ютера їх можна коригувати за яскравістю та контрастністю.
Рентгенапарат обладнаний універсальною поворотною стійкою, пересувним столом, що дозволяє при дослідженні пацієнта вибрати зручне положення і розглянути органи під різним кутом.
З особливостями роботи нового медобладнання були ознайомлені і керівники району та міста, зокрема, виконуюча обов’язки голови районної державної адміністрації Світлана Синюк, голова районної ради Іван Семцов, заступник міського голови Володимир Бойко.
Із ТОВ “Агро Укр”, що в Ставах, ми познайомили читачів газети рівно 4 роки тому. Це - інтернаціональне сільськогосподарське підприємство, у числі засновників і власників якого значаться як українські, так і канадські громадяни. Побувавши на землях своїх пращурів, емігрантів з України, Роланд Тиссен наскільки був вражений їх красою і багатством, що вирішив залишитися на теренах батьків. Для цього викупив приміщення і територію бувшої ферми при в’їзді в село і став займатися овочівництвом. Згодом долучив до цієї справи свого сина Лоні та об’єднав ресурси із підприємцями із сусіднього села - братами Савченками. Разом із Павлом, Сергієм і Олександром Савченками і було створено ТОВ “Агро Укр”.
Із першого погляду на території сільгоспформування мало що змінилося. Хіба що кинулася в очі відсутність малинника.
- Із ягодами в нас не вийшло, - пояснив ситуацію генеральний директор ТОВ Сергій Савченко - коли виростили перший урожай, потрібні були люди, щоб його зібрати. Звернулися у районний Центр зайнятості, залучилися підтримкою 30 осіб. Але вранці до нашого автобуса прийшов всього один чоловік. Своїх же ресурсів не вистачило. Тому й вирішили не розпилятися на дрібниці, а займатися головним - зерном і овочами. Тим більше, що додалося землі.
У 2015-му ТОВ господарювало на 450 гектарах, на сьогодні площа зросла до 600. Переважно за рахунок земельних паїв селян, а, отже, і їх довір’я.
- У нас - найвища серед інших орендарів села орендна плата, - говорить Сергій Савченко. - Крім продукції чи грошей (на вибір), ми безкоштовно виділяємо своїм пайовикам овочеву продукцію. Кожному завозиться по сітці столового буряка, моркви, капусти. Не треба забувати й про робочі місця, що вкрай актуально для Ставів. У “Агро Укр” офіційно оформлені і цілорічно працюють близько 30 чоловік.
Ще одна причина, чому люди довіряють ТОВ, на думку Павла Савченка, полягає в тому, що офіс, а, отже, і керівники формування, постійно перебувають в селі, біля людей. А, отже, оперативно вирішуються невідкладні проблеми селян. Наприклад, з виділенням грошей на операцію, лікування, навчання дітей та внуків у рахунок майбутньої орендної плати.
Турбуючись про своїх пайовиків, у сільгоспформуванні не цураються допомагати й громаді в цілому. Взимку виділяють техніку на очищення від снігу вулиць, цілорічно - на вивезення сміття, виділяються кошти на потреби школи і дитсадка, а також на оплату праці людини, яка доглядає за сільськими кладовищами.
- Але, щоб зростала орендна плата, надавалася більша допомога селу і пайовикам, потрібно, у свою чергу, нарощувати виробництво продукції, зменшувати затрати на її виготовлення, - знову включається у розмову Сергій Савченко. - Тому над цим теж постійно працюємо.
Нинішній рік виявився вкрай несприятливим для овочівників. Насамперед, через відсутність дощів. У “Агро Укрі” виручив полив окремих площ. Зрошення проводилося на 60 га, причому на 16 гектарах, як експеримент, було запроваджене крапельне. Новинка себе повністю виправдала.
На крапельному зрошенні урожай капусти склав 110 тонн, тоді як на звичайних площах - 60-70. А ще вдалося зекономити на воді та елекроенергії. Тому тут планують поступово збільшувати ділянки городини під крапельне зрошення.
Збільшення обсягів виробництва неможливе без механізації основних виробничих процесів. Тому у сільгоспформуванні закупили новий зернозбиральний комбайн “Джон Дір”, агрегат для збирання столових буряків, автонавантажувач “Маніту”, лінію по пакуванню продукції, а також фури-зерновози. Це дозволило ставівським господарникам самостійно вивозити зерно для реалізації безпосередньо у порт, економлячи тільки на вивезенні за сезон близько мільйона гривень. Адже найманий зерновоз обходиться зерновиробникам у 700 грн за тонну вантажу.
На своїх фурах для продажу вивозиться і овочева продукція.
Головний ризик у овочівництві полягає у збуті продукції. При її перевиробництві падають ціни на городину, а значна її частина через відсутність попиту перегниває у складах або ж приорюється прямо в полі. Щоб уникнути цього, треба мати надійні ринки збуту. Такими для ТОВ стали потужні мережі супермаркетів “АТБ”, “Сільпо”, “Екомаркет” та інші.
На день нашого перебування (1 листопада) у господарстві ще тривало збирання врожаю, зокрема, капусти. А на складах люди перебирали і складували у сітки моркву. Щоб забезпечити працівникам роботу на цілий рік, тут практикують розчищення лісопосадок, які прилягають до орендованих територій. Під час розчистки деревина використовується для опалення офісу та складських приміщень, де працюють люди. На подвір’ї підприємства ми побачили величезні мішки із дровами, а в самому офісі - саморобні печі для обігріву. І літню теплінь.
Дрібниці? Можливо. Але вони найкраще характеризують справжнього господаря. А такими, без сумніву, й є п’ятеро співвласників ТОВ “Агро Укр”.
У Кагарлику 8 листопада відсвяткували 50-річний ювілей міського будинку культури та Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Заходи відбулися у великій залі МБК. А у фоє було проведено виставку, присвячену кожному творчому підрозділу будинку культури.
Винуватців свята привітали в. о. голови Кагарлицької райдержадміністрації Світлана Синюк, голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта.
Вони подякували усім, хто робив і робить власний внесок у розвиток культури в районі. А також вручили нагороди - подяки, грамоти, подарунки та квіти.
Від районної ради та райдержадміністрації нагороди було вручено Світлані Безвербній, директору Черняхівського БК, Олексію Лихошерсту, водію відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА, Василю Супу, молодшому науковому співробітнику Мирівського сільського музею, Тетяні Холодковій, бухгалтеру відділу культури і туризму, національностей та релігій РДА.
Від міської ради відзнаки отримали Сергій Шевченко, звукорежисер; Галина Куца, активна учасниця народного аматорського хорового колективу; Олексій Любчич, - активний учасник народного аматорського драматичного колективу; Людмила Поліщук, - активна учасниця народного аматорського ансамблю української пісні; Микола Кравченко, керівник танцювального колективу.
А на потреби міського будинку культури Олександр Панюта передав сертифікат на 10 тисяч гривень.
До вітань долучилися начальник відділу культури і туризму, національностей та релігій Кагарлицької РДА Олена Петленко, яка теж вручила відзнаки, та директор МБК, який очолював заклад з 1980 по 1992 рік, Григорій Лавриненко.
Кагарлицький міський будинок культури відчинив свої двері у 1969 році. Першою директоркою була Ніна Жолуденко, а вже з 1970 року - Микола Бойко. У наступні роки: Раїса Марченко, Григорій Лавриненко, Валентин Хайло, Анатолій Климак, а нині - Володимир Копильний.
Працівники, аматори сцени міського закладу культури потішили гостей заходу піснями, хореографічними номерами, театральною виставою.
У віртуальному фотоальбомі перед присутніми “прогортали” світлини з різних періодів історії МБК, що супроводжувалися спогадами сучасників.
У 1960 році було створено Кагарлицький аматорський хоровий колектив, з 1972 року - “народний” хор. Організатор і перший їх керівник – Ніна Жолуденко. Наступними керівниками були Микола Кінько, Олександр Бондаренко, Станіслав Воробець, Валерій Рябіца, Ірина Новічкова, Любов Карпів. Нині керівник Олег Даниленко.
Ще один колектив МБК, що носить звання “народний”, аматорський оркестр духових інструментів, заснований у 1973 році. За цей період колективом керували Володимир Миколюк, Віталій Богуцький, Андрій Краснов, Василь Барановський, Олександр Кочерженко. Сьогодні оркестром керує Ігор Ільченко.
У 1992 році в міському будинку культури створено фольклорний колектив, а вже пізніше, в 1996 році, його перейменовано в ансамбль української пісні, якому в 1998 році присвоєно звання «народний». Його засновником і єдиним керівником є Анатолій Климак.
Також у МБК працює 2 театри. В 1973 році Василь Шендрик заснував драматичний колектив. У 1995 році колективу було присвоєно звання “народного”. На зміну Василю Шендрику прийшла Ніна Савельєва. Після 2011 року і до сьогодні народний аматорський драматичний колектив під назвою «Колохорт» очолює Володимир Чоповський. Також в 2013 році режисерка Анастасія Мацібура створила та очолила драматичний колектив «Стороннім-В».
З 2000 й до 2016 року хореграфічний колектив МБК очолювала Валентина Гонтарєва, яка під час святкового концерту виступила в новому амплуа актриси. Нині хореографічний колектив очолює заслужений працівник культури Микола Кравченко.
Крім того, в МБК створені ще два вокальні колективи. У 2010 році за ініціативи Лесі Чоповської почав діяти ансамбль «Вишиванка», а рік тому - вокальне тріо «Заграва», яке очолює Анастасія Мацібура.
Під час концерту з вітаннями виступили всі керівники творчих колективів міського будинку культури. А завершив цикл вітань директор міського центру культури і дозвілля Володимир Копильний.
Винуватцям свята подарував свій виступ гурт з Богуславщини «Надросяни».
Одиннадцятого листопада для школярів Кагарличчини пройшов районний змагально-мотиваційний захід КВК «Обери майбутнє».
У ньому взяли участь 9 команд: “The best” Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей», «Ексклюзив» Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, «Оба-на!» Кагарлицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, «Екіпаж» ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ І-ІІІ ст. № 3, «220 вольт» Переселенської ЗОШ І-ІІІ ст., «Шалені діти» ОЗНЗ Мирівська ЗОШ І-ІІІ ст., «Асорті» Ставівської ЗОШ І-ІІІ ст., «Мотор» Черняхівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Стайківського ОЗЗСО І-ІІІ ст. «Шок».
Винахідливі, креативні, творчі команди змагалися, представляючи різноманітні професії, актуальні на ринку праці. Від лікаря до бджоляра, від IT-ішника до рятувальника, від водія до агронома – кожна професія має свої переваги та привабливі сторони, але і над кожною професією можна пожартувати. Перемогу здобула команда «Оба-на!», яка декілька років поспіль йшла до цієї мети.
Друге місце посіла команда «Екіпаж», третє – команда “The best”.
Проте в цій грі немає переможених, адже гумор, веселі жарти, музика, танці, пісні та гаряча підтримка вболівальників створили для всіх незабутню атмосферу спілкування.
Із 1 по 3 листопада в Черкасах відбувся Всеукраїнський турнір з футболу серед команд 2008 року народження “Золота осінь - 2019 року”.
16 команд були розділені порівну на 4 групи. Футболісти з ДЮСШ м.Кагарлик вийшли до чвертьфіналу, посівши у своїй групі 2 місце. У плей-оф наші юні земляки перемогли черкаський ФК “Чемпіон” з рахунком 3:0, а у півфіналі поступилися іншій черкаській команді - КДЮСШ “Дніпро” з рахунком 3:1.
У матчі за третє місце наші футболісти перемогли з рахунком 1:0 краматорський “Авангард”, здобувши “бронзу” турніру. Перемогу в змаганнях здобула ФК “Дніпро-80” (м. Черкаси), ІІ місце - КДЮСШ “Дніпро” (м. Черкаси).
Кращим гравцем турніру визнано Назара Цебенка.
Прохолодний вечір 1 листопада не завадив жителям Ліщинки, Тернівки та Расавки зібратися до місцевого закладу культури. Адже саме тієї п’ятниці тут святкували День села, а якщо бути точнішим - свято всієї громади. До слова, цим святом було завершено цьогорічний цикл днів сіл на Кагарличчині.
Вітаючи своїх земляків, голова Ліщинської сільської ради Василь Коваленко зазначив, що нині вже селяни завершили усі великі домашні роботи: зібрали все на городах, земельних наділах, тож можна і посвяткувати. А разом з тим подякував жителям сіл за їхню працю, любов до рідного краю.
Ведучі Наталія Гавриленко та Ніна Роїк розповіли про історію сіл громади, її жителів. Їхні сподівання та мрії.
У них естафету перехопили школярі. Дітлахи декламували вірші про свою малу батьківщину, згадавши у них і Ліщинку, і Тернівку, і Расавку.
Ведучі дійства подякували тим землякам, хто захищав і захищає нашу державу на сході. Це: Артем Стеценко, Микола Литвин, Максим Литвин, Олександр Онищук, Ігор Цуркан, Іван Каражій, Олександр Косяк.
Привітали вони й сімї, що стали цього року на рушник: Ярослава та Марії Благих, Романії та Олексія Гусєвих, Тетяни та Євгенія Поповичів, Світлани та Олега Жураківських, Івана та Ірини Дядченків, Ігоря та Людмили Оросів.
Отримав вітання й наймолодший житель громади - Микита Мостіпан та його батьки Іван і Наталія.
Є в селі й свої старожили. Того дня із 70-річчям вітали Любов Олександрівну Андріївську, Миколу Даниловича Папушу, Галину Павлівну Матковську, Ганну Миколаївну Ладанову, Анатолія Григоровича Лупеху, Віктора Олексійовича Клірішенка, Марію Андріївну Коновал. Віншували тих, хто відзначив 80-річний ювілей: Олексія Петровича Тимофієва, Надію Василівну Мартиненко, Марфу Петрівну Томіч, Марію Самуїловну Вовк, Миколу Павловича Сьомку, Івана Павловича Шаму, Надію Власівну Голик, Анастасію Антонівну Шаравару, Надію Максимівну Зуй.
Усім їм впродовж свята дарували пісенні вітання сільський колектив “Ліщина”, а це - Наталія Гавриленко, Ніна Роїк, Надія Косяк, Микола Музика, Галина Музика, Наталія Стогнота та Галина Матковська. А ще загал розважали піснями учасники колективу «Заграва» Кагарлицького міського будинку культури.
На завершення свята його ведучі подякували благодійникам ФГ “Расавське” (Роман Коваленко), ФГ “АГРОНАТ” (Віталій Шевченко), приватним підприємцям Галині Коваленко, Галині Наконечній, Роману Васюковичу, одноосібнику Тетяні Скляровій за підтримку та допомогу в організації проведення Дня села.
У 4 класі Кагарлицької школи № 2 навчається 3 пари двійнят.
Братики та сестрички схожі між собою, та для вчителя відрізнити родичів - не проблема.
- Хоч і всі в класі дотепні та безпосередні діти, мають свої точки зору і власні судження, та все ж відрізняються зовнішністю, характером, темпераментом, ставленням до навчання, - розповідає класовод Лідія Назаренко. - Дівчатка Захарченки - Софія та Олександра - зовнішньо дуже схожі, але у Саші, наприклад, родинка на обличчі, якої немає у сестрички. Хлопчики Нелюби - Сашко та Денис - повторюють зовнішні риси батьків: один - татові, другий - мамині. Брати Колотаї - Роман та Артем - хоч і схожі між собою, але проблем відрізнити їх я ніколи не мала.
Спілкуватися із 4-класниками - одне задоволення: вони охоче діляться своїмі планами на життя, розповідають про що мріють і якою хотіли б бачити школу й Україну, і навіть піднімають настрій анекдотами.
Коли я завела мову про майбутні професії, то Роман Колотай відповів, що хоче бути нотаріусом, бо «любить лазити в документах», а його брат Артем - гітаристом («...тато грає, і маму потроху учимо»); Софія Захарченко - хірургом, бо їй цікава медицина і «все, що в людини в животі», а її сестра Саша - вчителем математики; Денис Нелюба - поліцейським, а його брат Саша - президентом («...хочу, щоб у школі було багато комп’ютерів і ноутбуків, електронних дощок, щоб людям платили більші пенсії, щоб були гарні дороги і людей поселяли у нові гарні будинки»).
Першого листопада, напередодні Дня працівників соціальної сфери, у великому залі адмінбудинку пройшов святковий концерт.
Під час урочистостей очільники району та міста привітали з професійним святом колективи районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), управління соціального захисту населення районної державної адміністрації, відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України, районного центру зайнятості, районного та міського центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей та сім’ї районної державної адміністрації.
Також виконуюча обов’язки голови районної державної адміністрації Світлана Синюк, заступник голови Кагарлицької районної ради Олег Волошин та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта нагородили кращих працівників соціальної сфери Кагарличчини грамотами, подяками та подарунками.
Зокрема, спільні подяки райради та райдержадміністрації було вручено: Світлані Барабаш, Світлані Владіміровій, Тетяні Денисенко, Лесі Десятник, Світлані Драпіковській, Ользі Кириченко, Наталії Кривенко, Ларисі Музиці, Віті Олексієнко, Тетяні Пащенко, Світлані Погребній, Людмилі Поліщук, Галині Сафроновій, Оксані Тищенко, Ларисі Тясмін, Тетяні Філіпповій, Оксані Черненко й Олені Шусть.
Також до привітань долучилися начальник управління соціального захисту населення Оксана Дячок, директор Кагарлицького районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тетяна Вітоха, заступник начальника Кагарлицького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Віта Заїка, директор Кагарлицького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Алла Невдобенко та директор Кагарлицької районної філії Київського обласного центру зайнятості Світлана Нагорна.
Упродовж свята лунали численні музичні вітання від Сніжани Хоходри, Віталія Тропініна, Вероніки Хоходри, Людмили Поліщук, Вікторії Куцокінь, ансамблю української пісні міського Будинку культури.
Завершився відкритий чемпіонат Кагарлицького району з футболу 2019 року. Двадцять шостого жовтня на стадіоні «ФОК Кагарличчини» відбулася остання гра: у двобої зустрілися команди ФК “Кагарлик“ та ФК “Бурти”.
І якщо для буртівчан ця гра нічого не вирішувала, то для футболістів з райцентру вона мала принциповий характер, адже в цьому двобої вирішувалася доля бронзових медалей чемпіонату.
Гра видалася цікавою і напруженою, але досвід та майстерність сказали своє слово. З рахунком 7:2 перемогу здобули кагарлицькі футболісти, вони ж і стали бронзовими призерами змагань.
“Срібло” вибороли гравці ФК «Придніпров’я-Агроексперт» з Кагарлика, а переможцями відкритого чемпіонату Кагарлицького району з футболу 2019 року стала команда ФК “Ржищів”.
Кращим бомбардиром чемпіонату визнано Богдана Попченка (ФК «Ржищів»), який забив суперникам протягом сезону 20 м’ячів.
Кращим воротарем став Євгеній Куник (ФК «Кагарлик»).
Переможці та призери були нагороджені кубками, пам’ятними медалями та дипломами.
Кращий бомбардир та кращий воротар відзначені статуетками.
“Меня вдохновляют виноградные лозы с огромными гроздьями на даче в Ставах», - словами власних віршів Валерій Стельник окреслює своє кредо. Маючи 70 років, він доглядає власноруч вирощений виноградник та сад. А ще виготовляє вино і чачу.
Вік не заважає
Цього року мій сусід пригостив виноградом. Розповів, що має з десяток різних сортів. А купував їх у Ставах. У дачника. “Там їх скільки!” - розвів захоплено руками.
І от кілька днів по тому той самий дачник Валерій Стельник показує мені своє господарство.
З чверть гектара займає продуктивний виноград, далі йде шкілка, фундук.
У цьому році Валерію Михайловичу виповнилося 70. Колишній полковник авіації, професор, викладач військового вузу, вийшовши на пенсію, перебрався в село та віддався улюбленій справі - виноградарству.
Валерій Михайлович веде мене між рядами лоз. Вибачається, що цього року заморозок рано “вбив” листя, тож і виноград довелося збирати раніше.
- Ось попробуй оцей, - дає мені темне гроно. - “Осінній чорний”. Можна їсти навіть діабетикам. Такий низький вміст цукру. І старикам. Тут така кількість мікроелементів. А ось найсмачніший з усіх сортів - іспанський “Цитроно-мускат”. І цей попробуй.
Сімдесятирічний виноградар уміло орудує секатором і сипле до моїх долонь ягодами різного смаку та калібру, а до вух - назвами сортів.
Солодка монополія
- Ти знаєш, в мене 27 сортів іспанського винограду. Я по значній частині сортів у Київській області монополіст. І не тільки в Київській, - хвалиться полковник-аграрій.
(Того дня я скуштував винограду різних сортів більше, ніж за все своє життя).
Між шпалерами винограду земля уходжена, жодної бур’янини. Навіть сухої травини. На питання чи допомагає хтось в обробітку, Валерій Стельник щиро сміється. Виявляється, що я не перший про це запитую.
- Мені не страшні навіть
неокомуністи (жартує). Найманої праці я не використовую. Он мотоблок, обприскувач на акумуляторі. Все інше - руками. Сапкою, секатором. Ніякої “хімії”. Я ж його сам їм. І моя сім’я.
І питає: “От ти як думаєш. Як воно мені дається так працювати в 70?”
- Буде мені 70, тоді знатиму,- віджартовуюся.
Мріє про Римський рубін
Валерій Стельников “знайомий” з виноградом ще з 10 років. Батько був інвалідом, тож працював змалку. Народився він в Токмаку Запорізької області. Тому вважає себе прямим нащадком козаків і заявляє, що саме козацька кров дає йому сили в такому віці тримати таке господарство. А господарство чимале: 230 сортів винограду у 350 кущах. А ще - кілька тисяч саджанців у шкілках. Має експериментальну ділянку, де випробовує нові сучасні технології.
- Продавав раніше по три-чотири тонни винограду, вдома розбирали, - розкриває “економічні секрети”. - Зараз ринок вже не той. Хочу перейти на винні сорти із столових. І на фундук. Дуже рентабельна штука. Он у березі вже три ряди посадив. Чекаю саджанців від друзів на четвертий. А ще мрію придбати сорт “Римський рубін” японської селекції. У нього ягода - як м’ячик пінпонгу.
Заходимо до сарайчика. Тут в господаря фазани. “Для внуків тримаю. Їм цікаво”, - пояснює наявність птиці.
Валерій Михайлович веде мене в будинок, по дорозі читає свої вірші. Має їх вже “два зошити по 90 сторінок”. У будинку показує шеренгу бутлів, де вистоюється вино. Цього року в нього буде десь із 500 літрів цього напою. А ще трохи чачі, яку теж робить сам.
- Вино продаю. А чачу - по чарочці із друзями, як приїздять в гості.
Хвалиться молдавською грабаркою, пресом. Каже, що як перейде на винні сорти, то купить більший апарат для віджиму, автоматичний. І зазначає, що “вік вже не той”. А побачивши мою посмішку, додає: “Це я такий, бо в селі, а як поїду в Київ по пенсію, то більше двох днів там не витримую. Дружина хворіє, то вона в місті. Сини теж в місті. А я тут. Тут я відпочиваю. Ця робота для мене - відпочинок”.
Йдемо далі по подвір’ю, до нас підбігають улюбленці хазяїна - дві вівчарки. Той чухає їх за вухами, гладить. “Це моя охорона і моя компанія, як сам”.
- Іди ще щось покажу, кличе під навіс біля хати. - Ось, - надягає кітель із полковничими погонами - приїздили із Київського військового інституту управління і зв’язку, де я викладав. Медаль привезли. Ювілейну. Інституту 100 років. Я теж йому віддав чимало свого життя - цілу “двадцятку”. А ще 26 років авіації.
Час у розмові пролетів непомітно. Йдемо до хвіртки, на якій з боку вулиці красуються грона винограду. Прощаюся із господарем, його помічниками-вівчарками. А він безупинно продовжує розповідати про виноград.
Валерій Михайлович міцно тисне мені руку. “Ти приїжджай на чачу”, - лукаво посміхається. Я обіцяю.
У період із 21 по 29 жовтня ц. р. до Кагарлицького відділення Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області надійшло 136 заяв і повідомлень про злочини і події, що вчинені або готуються. В основному - про крадіжки.
Так, 21 жовтня в Кагарлику було здійснено крадіжки особистих інструментів, а з господарської будівлі іншого жителя міста - млин та горіхи.
Наступного дня із будинку в Кагарлику було викрадено побутову техніку, акумулятор для авто. Проведеними заходами встановлено, що крадіжку здійснив гр-н Б., кагарличанин, в скоєному зізнався, викрадене вилучено, ведеться слідство.
А 26 жовтня злодії «попрацювали» по селах району. У Гороховому із будинку викрали особисті речі, в Мирівці - картоплю, в Ліщинці - велосипед та бензопилку.
По всіх зазначених випадках проводяться оперативно-розшукові заходи з встановлення осіб злодіїв.
Вранці 23 жовтня надійшло повідомлення, що в м. Кагарлик автомобіль збив жінку. Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події встановлено, що водій авто ЗАЗ-Ланос гр-н І., 1993 р. н., рухаючись по дорозі Київ - Знам’янка в напрямку з Миронівки в Кагарлик, здійснив наїзд на громадянку Л., котра переходила дорогу по пішохідному переходу. Остання доставлена до райлікарні. Проводиться перевірка.
У вівторок, 29 жовтня, поліцію повідомили, що в с. Слобода померла падчерка, 2005 року народження. Встановлено, що неповнолітня дівчина захворіла в період з 23.10 на вірусну інфекцію - дитина кашляла, однак до лікаря не зверталась, лікувалася вдома. Тіло направлено на судово-медичну експертизу до КОКЛ № 1 для встановлення причин смерті. Проводяться всі необхідні слідчі дії.
У Центрі культури та мистецтв Національного авіаційного університету відбувся заключний концерт переможців XXII обласного фестивалю-конкурсу дитячої творчості «Дебют» та церемонія нагородження почесними грамотами, подяками викладачів та учнів-лауреатів.
Зокрема, Почесною грамотою нагороджено викладача театрального відділення Кагарлицької дитячої школи мистецтв Лейлу Джабієву за I місце в обласному фестивалі-конкурсі дитячої творчості «Дебют» (секція «Театральне мистецтво»).
Учні театрального відділення Лейли Валеріївни, які були присутні в залі, гучними оплесками підтримували свого викладача.
Дирекція школи, батьки та учні дякують відділу освіти Кагарлицької районної державної адміністрації за надання транспорту для поїздки на концерт до Києва.
Минулої п’ятниці, 25 жовтня, виконуюча обов’язки голови Кагарлицької районної державної адміністрації Світлана Синюк, заступник голови Кагарлицької районної ради Олег Волошин та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітали дорожників і автомобілістів Кагарличчини із професійним святом - Днем автомобіліста і дорожника, яке відзначається в Україні 27 жовтня. Вітання звучали на адресу колективів філії «Кагарлицьке дорожнє управління» дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та філії «Кончазаспівське ДЕУ» ДП КОДУ.
Винуватцям свята було вручено спільні подяки районної державної адміністрації та районної ради, подяки міської ради, подарунки та квіти.
Так, відзнаки від районної державної адміністрації та районної ради отримали водії Кагарлицького КП «Міськрембудсервіс» Олександр Сарапин і Віталій Черненко, водій філії «Кагарлицьке райДУ» Микола Торохтій, виконроб філії «Кагарлицьке райДУ» Володимир Скопець. А від міської ради - старший виконроб ДРП № 3 філії «Конча-Заспівське ДЕУ» В’ячеслав Коробенко, начальник філії «Кагарлицьке райДУ» Костянтин Хамаздір, машиністи навантажувача та автогрейдера ТОВ «СпецКомплектПостач» Віталій Яременко і Володимир Чухрай.
У кінці липня у Мирослави Іванівни Путілової, дільничного терапевта, був ювілей - 40-річчя праці у Кагарлику. Спочатку у Цетральній районній лікарні, а зараз - у Центрі первинної медико-санітарної допомоги. А всього за її плечима уже 55 років медичного стажу. І не випадково в ході медичної реформи, коли людям довелося вибирати свого сімейного лікаря, вона виявилася у фаворі. Декларацію на медичне обслуговування з нею уклали 2400 чоловік.
Як працюється лікарю-ветерану в умовах реформування, які плюси і мінуси дали нововведення в медицині? - про це матеріал нашого кореспондента, який побував на прийомі у Мирослави Путілової.
Прийом без черг
Перше, що зараз потрібно зробити, щоб потрапити до лікаря, це записатися на прийом. Це можна зробити кількома способами. Безпосередньо - в реєстратурі, через інтернет на сайті “Неlsі.me” або ж по телефону за номером 5-19-73. При цьому визначитися не тільки з днем, а й з годиною прийому. Власне, через це сьогодні під кабінетом терапевтів і сімейних лікарів у райлікарні відсутні традиційні черги з відвідувачів.
- Безперечно, що це один із плюсів реформи, - погоджується Мирослава Іванівна. - Раніше було як? Ще до приходу лікаря під його кабінетом збирався натовп людей. Мешканці сіл добиралися в райцентр першими маршрутками і вже із семи годин ранку займали чергу під кабінетом. Декому доводилося тут сидіти по 5-6 або й більше годин. У свою чергу й лікар був перевантажений. Я не мала, насамперед, морального права відмовити комусь у прийомі. Тому працювали, як кажуть, до останнього відвідувача.
Із запровадженням запису ситуація змінилася. Краще стало, у першу чергу, для людей. Їм не доводиться годинами чекати своєї черги, а приходити на визначений попередньо час.
При цьому враховано й інтереси лікаря. Згідно з протоколом на медичне обстеження одного пацієнта виділяється 15 хвилин. Отже, із 8-ї до 14-ї я маю прийняти 24 особи. Більше на прийом просто не запишуть.
Звичайно, що 15 хвилин на пацієнта - це умовна цифра. Бувають відвідувачі, які потребують значно більше часу для проведення обстеження, трапляються випадки, коли людині прямо у кабінеті стало зле і її треба рятувати, що теж забирає час, тому визначені години прийому зміщуються. Але, повторюю, такі затримки не займають багато часу і їх треба сприймати із розумінням.
- Ви зазначили, що прийом хворих вами здійснюється до 14-ї години. А що потім? - запитую у лікаря.
- Як дільничний терапевт, із 14-ї до 15.40 я проводжу обстеження і лікування хворих за викликом. І ось тут вбачаю проблему. Поки що двох годин мені вистачає, щоб задовольнити всі виклики. Але при епідемії грипу чи іншого захворювання, кількість викликів значно збільшиться, а їх географія - весь район. Тобто, перший пацієнт може бути із Сущан, інший - із Зеленого Яру і тільки переїзди заберуть багато часу. Тому доцільніше було б виїзди лікарів за викликами спланувати за територіальним принципом.
Різниця лише у назві
- У чому різниця між терапевтом і сімейним лікарем? - знову цікавлюся у Мирослави Іванівни.
- Практично ніякої, - відповідає вона. - Адже терапія являє собою не вузькопрофільну дисципліну, а своєрідний симбіоз знань за різними медичними напрямками. Тому на мене покладені ті ж обов’язки, що й на сімейного лікаря, за винятком прийому і лікування дітей до 14 років.
А тим часом до кабінету терапевта заходить черговий відвідувач. Медсестра через комп’ютер знаходить його декларацію, уточнює необхідні дані, а потім переключається на іншу програму, закладену в комп’ютері, - власне, фіксацію самого прийому. Тобто, запис інформації, яку робить терапевт під час огляду пацієнта.
Закінчивши огляд, Мирослава Іванівна проводить відповідні записи і в журнал. Таке дублювання необхідне на випадок неполадок із технікою, інших суб’єктивних причин. І його ведення лікар добровільно взяла на себе. Із часом, коли у комп’ютері буде зібрано відповідну базу по кожному хворому, відпаде потреба у амбулаторних картках. Всю необхідну інформацію лікар дістане у комп’ютері. Важливо тільки, щоб кожен громадянин, що підписав декларацію, хоча б раз у рік побував на прийомі у лікаря.
У понеділок, 21 жовтня, Мирослава Путілова прийняла 18 відвідувачів, в основному жителів міста, хоча були й представники сіл із Мирівки, Липовця, Зеленого Яру. Більша частина людей потребувала лікування, ще частина - оформляла санітарно-курортні картки, дехто прийшов, щоб виписати рецепт по програмі “Доступні ліки”. До речі, тут можна виписати його й в електронному вигляді - через «есмеску» по телефону та отримати ліки в аптеці № 9.
Головна проблема - дефіцит кадрів
До плюсів медичної реформи медик-ветеран відносить надання сімейним лікарям і терапевтам необхідного медичного обладнання та апаратури. Це - ростоміри, ваги, спецфонарики для лорних обстежень, пульсоксіметри для контролю відсотка насиченння киснем крові та глюкометри для визначення вмісту цукру в крові.
У той же час вона проти того, щоб на лікарів первинної медичної допомоги були покладені функції по обстеженню і лікуванню хворих на туберкульоз, онкохворих, вагітних тощо. Адже яким би досвідченим і професійно грамотним не був сімейний лікар чи терапевт, він не в змозі рівноцінно замінити фахівців саме по цих напрямках.
Ще один нонсенс у медичному реформуванні, на думку Мирослави Путілової, полягає в тому, що всі направлення до вузькопрофільних спеціалістів здійснюються через сімейного лікаря-терапевта. Хоча, наприклад, люди із певними хронічними захворюваннями або чітко вираженим діагнозом мали б відразу звертатися до таких фахівців.
Ну і головна проблема сучасної медицини, вважає Путілова, полягає у дефіциті кадрів. Адже нині нерівномірне навантаження на лікарів пояснюється не стільки їх професійним рівнем, як відсутністю самих спеціалістів. Через що і їй самій при визначеній нормі у 2000 чоловік довелось задекларувати 2400. При цьому на цей надлишок гроші із держави не виділяються, а відповідно й зарплата сімейного лікаря-терапевта зросла не настільки, як це декларувалося.
Втім, вона сподівається, що невдовзі буде враховано всі недоробки в галузі медицини і вона стане ефективнішою і доступною для людей.