Пошук

Уклін тобі, благословенна земле українська. Горохове, з народженням тебе!

Прохолодний квас, жива музика, гармоні й бубни, повітряні кульки й «солодка вата» для дітей - так зустріло Горохове своїх жителів і гостей села біля місцевого Будинку культури.
Гармоністи Василь Бублик, Володимир Лисенко і бубоніст Микола Смичок так «запалювали» на своїх інструментах, що потрапляєш, наче на весілля минулих років, коли ті святкували в так званих шалашах. Особливо того дня за душу брала «Ніч яка місячна...» й «Українська полька».
Бочка з квасом чекала своїх спраглих гостей. Кипіла чумацька каша особливого приготування, розкладалися на тарілочках пухкі вареники, перекручене сало мастилося на запашний хліб, а різносортний виноград зваблював усіх своїм апетитним виглядом.
Будинок культури - тріщить по швах, бо забитий людьми по саме нікуди. І старий, і малий на святі - почесний гість. Усі чекають вокальних виступів місцевих артистів-аматорів, а також виступів артистів-сусідів, нагороджень і подарунків, особливих емоцій. Ведучі Надія Реміханова і Любов Соломченко говорять щемливі слова про рідне село і оголошують концертні номери.
Безумовно, вразило, що усі номери концерту - патріотичні. Та й під час гімну люди, як і годиться, тримали руку на серці і співали слова Славеня - і старі, і наймолодші. Чому акцентую на цьому? Бо у не у всіх селах Кагарличчини бачиш таку картину.
Діти місцевих колективів «Водограй» та «Веселка» танцювали з жовто-блакитними прапорами, вишитими рушниками, співали пісень тощо. Два місцевих колективи «Лілея» та «Зорепад» дарували гостям свою енергетику і неабиякі вокальні уміння. Їх сценічні костюми, безумовно, заслуговують на окремі слова захоплення. На святі тепло вшанували учасників АТО, які боронили Україну, назвавши ім’я кожного.
З подарунками прибули на святкування і в. о. голови Кагарлицької РДА Світлана Синюк, і заступник міського голови Володимир Бойко, і добрий сусід - голова Леонівської сільради Іван Владимиров. Настоятель Свято-Троїцького храму, що в Кагарлику, прот. Василій також привітав усіх селян зі святом і зичив усіляких гараздів. Гарних трудівників свого господарства щиро вітав фермер, меценат, керівник «Агробізнесу» Григорій Кулініченко - Станіслава Реміханова й Ольгу Люльку. Від імені керівництва міської школи № 3, де вчаться діти з Горохового, виступила заступник директора з навчально-виховної роботи Тамара Бондар.
Голова села Володимир Демиденко разом із керівником «Агробізнесу» Григорієм Кулініченком привітали та вручили подарунки народженим у нинішньому році діткам, першокласникам. Щирими українськими піснями вшанували найстаршу жительку громади Анастасію Хабренко, якій виповнилося 102 роки, 80-,
70-, 60-, 50-річних ювілярів та тих, хто прожив у парі 30 років подружнього життя.
По закінченні концерту свято продовжилося на вулиці, де на людей чекали виступи відомого «Чорнобривця», який запросив на День села його колишній учасник Олександр Білоноженко, смачні наїдки і дискотека до ранку.

У Буртах пролунав перший дзвоник

День знань і Свято першого дзвоника в Буртівській ЗОШ відбулося на шкільному подвір’ї, де по периметру були розставлені лавочки і стільці для гостей дійства і самих діток. Коли всі класи зайняли свої місця на майдані, настала черга першокласників. Вони по списку виходили і рівнялися в шеренгу разом з батьками. І лише згодом перебралися на килим з дитячими іграшками під опіку класного керівника.
Першим із початком навчального року загал привітав директор закладу Михайло Михайлов. Він розповів також про підготовку школи до навчання, подякував батькам, педколективу, спонсорам за сприяння у цій справі. Далі він вручив подяки і грамоти різного рівня вчителям та учням школи, батьківським колективам та благодійникам, які допомагають закладу.
Із вітаннями до учасників заходу звернулися також голова Буртівської громади Олександр Драган, колишній учень школи, а нині професор КНУ імені Т. Г. Шевченка Григорій Савченко, настоятель сільського храму отець Іван.
Заключним акордом свята став перший дзвоник із рук першокласників та урочисте входження в приміщення ЗОШ через розкішну арку із повітряних кульок всіх класів.
У рамках шкільного свята було проведено патріотичний захід - відкриття меморіальної дошки Герою України, найстаршому учаснику Небесної Сотні, уродженцю Буртів Івану Максимовичу Наконечному.

«Село моє рідне, мій край дорогий, знайомі з дитинства стежини...»

Весело і гучно відсвяткували у Бендюгівці День села.
У сільському клубі, прикрашеному живими квітами та жовто-блакитними повітряними кульками, відбувся для місцевих жителів та гостей Бендюгівки концерт за участю обухівських артистів. Ох і нагриміли та настукали на граблях, на неклепаній косі, на пляшках, заслінці для печі, стародавній дошці для прання, бубоні обухівчани! Співали - пречудово, та і гриміли не гірше. А гурт має назву «Березіль». Порадували і виступи обухівських діток, які танцювали вальс, танго і сальсу.
Ведучою свята була бібліотекар Валентина Вовченко. Любов Маляренко, дружина учасника АТО Володимира Маляренка, щедро пригощала людей у залі запашним короваєм із цьогорічного урожаю. Іван Пащенко та Марина Єлінецька поклали вінок до меморіалу воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.
Олег Волошин, заступник голови Кагарлицької районної ради, привітав людей у залі з Днем села і вручив подарунок голові сільради.
Подарунок від міської ради - сертифікат на суму 2000 гривень - привезла у село
секретар міськради Любов Коваль.
Слова вітань звучали від голови села Ольги Щербань і директора товариства «Віскар агро» Василя Барановського.
Після концерту людей пригощали домашньою ковбасою, бужениною, сиром, пиріжками, тушкованою картоплею, рибою, бутербродами та лимонадом. Смачні страви дбайливо готували руки Марини Єлінецької, Олександри Василик, Марії Шевченко, Любові Бащенко та Наталії Шевченко. А святкова дискотека затягнулася за 23-тю годину, що говорить про бажання бендюгівчан відпочити, поспілкуватися, а комусь - і згадати молодість.
Задоволені місцеві жителі щиро вдячні спонсорам: агрокорпорації «Успіх» в особі директора ТОВ «Віскар Агро» Василя Барановського за концерт і смакоту, якою пригощали на вулиці, а також Світлані Тесленко та Борису Торбяку.
І насамкінець. Як хочеться побачити наступного року самобутніх артистів-аматорів з Бендюгівки! І скільки прихованих талантів у них, і скільки у пам’яті пісень, які так важливо згадати. Художній керівник для Бендюгівки, знайдись! Організуй цих прекрасних людей у гурти! Хай вони покажуть як співають, як жартують, як раді один одного бачити і яку силу-силенну має українська пісня.

Найстарший із Небесної Сотні

На фасадній стіні Буртівської загальноосвітньої школи 2 вересня, під час проведення Дня знань, з’явилася меморіальна дошка з лаконічним написом: «У цій школі навчався Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка» Герой Небесної Сотні Наконечний Іван Максимович».
Коротко про життя нашого славного земляка учасникам заходу розповіла його близька родичка Валентина Бондар. Після закінчення школи у рідному селі, Іван Максимович навчався у Ржищівському будтехнікумі, а згодом переїхав у Київ. Служив на флоті, службу закінчив у званні капітана 1 рангу. З перших днів Майдану перебував серед його учасників. У лютому 2014 року був травмований, а на початку березня, не вийшовши з коми, у віці 83 років він припинив своє земне життя.
Родичка Героя закликала діток наслідувати кращі якості Івана Максимовича та передала школі книгу про Небесну Сотню.
На відкритті меморіальної дошки виступили також голова благодійного фонду пам’яті Небесної Сотні Андрій Павленко, голова Всеукраїнської асоціації співучасників «Мужність» Валентин Лихоліт, голова українського товариства «Просвіта» Павло Мовчан та координатор національно-патріотичного проекту Оксана Волошин, представник громадської організації «Еліос-Україна» Олександр Шпаківський.
Саме за ініціативи цих організацій здійснюється вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні, підтримка ветеранів бойових дій на сході України, переселенців.
Як проінформував голова Буртів Олександр Драган, на виготовлення меморіальної дошки були зібрані добровільні внески жителів села, в основному вчителів.
Учасники заходу ознайомилися із навчальним закладом, відвідали сільський музей, де, до речі, вже облаштовано стенд про славного земляка Івана Максимовича Наконечного.

У Кагарлику вшанували полеглих героїв Іловайська

29 серпня - пам’ятна та трагічна дата в історії держави, коли всі українці схиляють голови за загиблими і низько вклоняються живим захисникам Незалежної України.
З нагоди 5-ї річниці трагедії під Іловайськом в Галереї Слави учасників АТО Кагарличчини відбулись пам’ятні заходи за участю учасників АТО/ООС, голови Кагарлицької районної ради Івана Семцова, заступників міського голови Олега Пурія та Володимира Бойка, жителів району. Перед присутніми виступили в.о.директора Кагарлицького районного історико-краєзнавчого музею
Валентина Віценко та механік-радіотелефоніст Кагарлицького районного військового комісаріату Альона Чередник.
На знак вічної поваги до жертовної смерті заради майбутнього України, пам’ять усіх загиблих героїв сучасної України було вшановано хвилиною мовчання. Учасники заходу мали змогу переглянули відеоролик про трагічні події пекельного серпня п’ятирічної давнини.
По цьому всі, хто бажав, вирушили до пам’ятника Героям Небесної Сотні, де поклали живі квіти до монумента.

Все, що рідне, хай нам буде найдорожче і святе

На Кагарличчині урочистості до Дня Державного прапора та 28-ї річниці незалежності України розпочалися з самого ранку 23 серпня. Рівно о дев’ятій годині від адмінбудинку районної ради вирушила святкова колона, яку очолили сім’ї учасників АТО Гольонків і Погорілих, несучи в руках синьо-жовті знамена. За ними йшли школярі, теж з державними стягами, керівництво району та міста, а також делегації з усіх населених пунктів Кагарличчини.
Після вітального слова мера міста Олександра Панюти, ведучі мітингу надали право підняти Державний прапор виконуючій обов’язки голови райдержадміністрації Світлані Синюк, голові районної ради Івану Семцову та міському голові Олександру Панюті. Також за доброю традицією начальник Кагарлицького районного відділу управління державної міграційної служби України в Київській області Олена Швець разом з очільниками району й міста вручила кращим школярам їх перші паспорти. Під оплески присутніх 14-річні юнаки та дівчата отримували ID-картки та квіти, після чого поспішали до рідних, аби з найближчими для них людьми поділитися своєю радістю.
А неподалік від головного флагштока міста чекала старту колона велосипедистів. Разом з державними прапорами вони виїхали на головну дорогу Кагарлика, яку перед цим завбачливо перекрили працівники Національної поліції, та здійснили символічне коло. Також неподалік Будинку культури юнаки та дівчата провели флешмоб з державними стягами «Прапор єднання». Завершився захід спільним виконанням Гімну, після чого святкування Дня Державного прапора плавно перейшло у відзначення 28-ї річниці незалежності України.
По вулиці Парковій на гостей вже чекали майстри народно-ужиткового мистецтва з різних населених пунктів району, які презентували власні роботи. Серед цього розмаїття краси були і картини, і вишивки, і різноманітні вироби з деревини. Вражали своєю витонченістю і численні композиції з квітів, виготовлені умільцями з різних населених пунктів нашого району.
А неподалік (на території ліцею) проводився ярмарок благодійності, де вправні господині з установ міста продавали запашні пиріжки, вареники, напої, бутерброди та коржики - не лише естетично привабливі, а й кулінарно вишукані. До того ж, всі, хто бажав, мав змогу безкоштовно поласувати національними стравами — а їх було дійсно вдосталь і на будь-який смак.
Поблизу Будинку культури для кагарличан і гостей міста грав духовий оркестр Кагарлицького ЦДЮТ під керівництвом Ігоря Ільченка, а молодь мала змогу пройти військово-патріотичний вишкіл.
Не забули організатори свята і про наймолодших жителів району. Для них проводилися творчі майстер-класи, де школярі і навіть дошкільнята під наглядом досвідчених педагогів малювали, виготовляли різні вироби, у т.ч. й з картону. Також діти могли досхочу погратися по вулиці Парковій, де на них чекали гірки, дитячі потяги й автомобілі, атракціони й цікаві фотозони.
А рівно опівдні на сцені перед Будинком культури пройшов дитячий фестиваль «Україна — це я», під час якого маленькі українці зі своїми батьками демонстрували власне національне вбрання.
Багато цікавої та пізнавальної інформації гості свята могли почерпнути з екскурсії парком «Кагарлицький», яку проводила молодший науковий співробітник районного історико-краєзнавчого музею Людмила Дринь. Під час годинної прогулянки на екскурсантів чекало немало сюрпризів. Перший з них — поблизу альтанки «Ротонда». На підході до цієї історичної споруди гостей зустрів духовий оркестр (як і в далекі роки XIX сторіччя, коли всіх відвідувачів парку вітали милозвуччям музики), а ще… поміщик Трощинський зі своєю дружиною та прислугою. Подібна зустріч відбулася і біля нової альтанки, лише з однією різницею — тут гості могли почути діалог вже між поміщиком Чертковим та його дружиною. Екскурсанти високо оцінили роботу кагарлицьких акторів Володимира Чоповського, Олександра Вашеки, Тетяни Дмитренко, Ольги Остапчук та Олександри Чорнобук, а також автора історичних діалогів Людмили Добровольської.
Головні ж урочистості розпочалися у міському Будинку культури з виконання Гімну України. Незважаючи на спекотну погоду, у залі, де проходило святкове дійство, було прохолодно й затишно. Організатори успішно подбали й про те, щоб не лише сам концерт з нагоди державного свята пройшов на належному рівні, а й оформлення сцени приносило глядачам естетичну насолоду.
З вітальними словами до присутніх звернулися в.о. голови рай-
держадміністрації Світлана Синюк та голова районної ради Іван Семцов. Вони побажали землякам добробуту, миру, нових здобутків, а також, вже традиційно, вручили кращим працівникам закладів й установ Кагарличчини обласні та районні відзнаки.
Було вшановано пам’ять всіх, хто віддав своє життя за незалежність України, а право покласти квіти до пам’ятників Тарасу Шевченку, Героям Небесної Сотні та Меморіалу Слави надано працівникам РДА Олегу Наконечному та Мілі Павлик, депутатам районної ради Сергію Катериничу та Людмилі Сушко, учасникам АТО Василю Гольонку та Вадиму Погорілому.
Концертна програма була насичена яскравими виступами учасників художньої самодіяльності міського Будинку культури, викладачів та учнів Кагарлицької дитячої школи мистецтв, вихованців Центру дитячої та юнацької творчості. Зокрема, зі сцени своїх земляків вітали Леся Чоповська, Олександра Осадча, хореографічний колектив «Карамельки», танцювальний колектив міського Будинку культури, вокальне тріо «Заграва», Лейла Джабієва, Вікторія Матюшенкова, хореографічна студія «Пульс», вокальне тріо «Мелодія серця», ансамбль української пісні міського Будинку культури, Ольга Бащенко, хореографічний колектив «Оріяна», і звичайно ж, ведучі - Олена Петленко й Валерій Зінченко.
Варто також відзначити, що під час концертних номерів глядачі мали змогу ще й переглянути відеоролики з історії становлення нашої держави, підготовлені працівниками районного відділу культури та відео з тематичним бліцопитуванням жителів Кагарлицького району, яке провели працівники телерадіостудії «ТБ Кагарлик».
Фінальну пісню «З Днем народження, моя Україно!» виконала Вікторія Куцокінь.
Втім, свято на цьому не завершилося. На площі перед міським Будинком культури, відразу ж після концерту, розпочалися танцювальний флешмоб, спортивний, музичний, вокальний майстер-класи, а ще - розважальна програма, під час якої лунала музика на всі уподобання. Упродовж дня на міському стадіоні проводилися футбольні матчі, а наступного - в усіх релігійних громадах міста та району пройшли молебні за Україну.

Велика ціна безпечності

19 серпня відбулося чергове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при райдержадміністрації. На зібрання, яке проводила в. о. голови РДА Світлана Синюк, були запрошені міський та сільські голови, керівники свиноферм та мисливських господарств району, представники поліції та засобів масової інформації.
Про епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней та сказу доповідав начальник районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, заступник голови комісії Іван Лисенко.
Він інформував, що на території Київської області протягом 2019 року було зареєстровано 2 випадки захворювання свиней на африканську чуму (АЧС) - в Бородянському районі. У рамках проведення заходів з ліквідації осередків АЧС та недопущення її розповсюдження у вказаний період було вилучено та знищено понад 75 тисяч свинопоголів’я.
У той же час у нашому районі окремі господарства не в повній мірі виконують заходи
біобезпеки, що сприяє занесенню на територію підприємств вірусу чуми. До ризиків також відноситься стихійна торгівля тваринницькою продукцією, продаж живих свиней без наявності ветеринарних документів на ринку, безвідповідальне ставлення власників свиней до утилізації трупів тощо.
У рамках заходів профілактики АЧС райдержлікарнею ветеринарної медицини в цьому році було відібрано та надіслано до державної лабораторії ветмедицини 151 пробу патологічного матеріалу від загиблих свиней, але, на щастя, всі вони показали негативні результати.
За друге півріччя минулого та перше півріччя нинішнього року проведено 12 перевірок суб’єктів господарювання, які утримують свиней, видано 10 приписів щодо усунення порушень, 3 посадові особи притягнуті до адмінвідповідальності. Особливо тривожний стан щодо епізоотичної ситуації склався на фермі
ВК-115, територія якої залишається необгородженою.
Заступник начальника - начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Олександр Табачний інформував присутніх про стан дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо «закритого режиму роботи свиноферм». Він відзначив, що відповідного режиму в цілому дотримуються великі свиногосподарства - «Ферми Данам» та «Дан-Фарм України». На інших же сільгосппідприємствах допускаються порушення вимог Закону України «Про ветеринарну медицину» та інших законодавчих актів. Основні з них - це наявність діючого санпропускника на території ферми, організація централізованого прання та дезінфекції спецодягу, ведення відповідних записів щодо приготування та використання дезінфікуючих розчинів, заправки дезбар’єрів.
Іван Лисенко розповів також про стан профілактичних заходів проти сказу тварин в районі. Протягом минулого року, відзначив він, по населених пунктах району було проведено щеплення у 510 собак та у 388 котів. Як результат, у нинішньому році не зафіксовано жодного випадку захворювань на сказ.
Тому цю роботу треба продовжити. У районі є достатній запас вакцини, потрібно лише сприяння у цій справі з боку сільських рад.
Про стан боротьби зі стихійною торгівлею на території району на засіданні доповідав заступник начальника Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції у Київській області Артем Горобінський.
Він відзначив, що поліцією спільно із іншими контролюючими органами проводяться рейди по місцях стихійної торгівлі. За їх результатами складено 10 адмінпротоколів.
По всіх обговорюваних питаннях комісія прийняла відповідне рішення. Доповнення в нього внесли директор ФГ «Широкоступ» Олександр Широкоступ та начальник райуправління АПР райдержадміністрації Валентина Голованчук. Зокрема, про включення в маршрути рейдів по боротьбі зі стихійною торгівлею м’ясом с. Шубівка та рішенням комісії зобов’язати керівництво ВК-115 зробити огорожу свиноферми.

Ювілей місцевого значення

Напередодні найважливіших у нашій державі свят – Дня державного прапора та Дня незалежності у Зорівці відбулись святкування з нагоди місцевого ювілею – 60-річчя Зорівського сільського клубу.
Кожен з нас щороку відзначає день народження. Хтось збирає родину і друзів за великим святковим столом, влаштовує гучну і пишну гостину. Хтось відзначає його скромно у родинному колі. А хтось, можливо, скептично відноситься до всіх святкувань.
Дні народження бувають не тільки у людей. Кожне місто і навіть маленьке село теж мають день свого заснування, який вважається його днем народження. І так увійшли в наше життя такі свята, як день міста чи день села. Але і вулиці, і окремі будівлі мають час свого початку. Колись, у 1959 році, у с.Зорівка, на пагорбі, де сходяться всі вулиці, теж було людно і гамірно. Пройшов час після закінчення Великої Вітчизняної війни, в колгоспі були побудовані комори, майстерні, тракторні бригади і гаражі. Потроху будували нові будинки колгоспники. Весело звучав дитячий сміх на вулицях. І нарешті було закінчено будівництво центру культурного дозвілля для сільської молоді – було відкрито Зорівський сільський клуб. Багато урочистих і святкових подій бачили стіни цього закладу за 60 років своєї історії: тут реєстрували шлюби і вручали паспорти, проводили концерти і збори, тут зорівчани і не тільки жителі села мали змогу подивитись новий фільм і потанцювати на дискотеці. А скільки разів цей будинок ставав свідком перших побачень і перших поцілунків! Тут працювала сільська бібліотека, яка й досі має в своєму арсеналі не одну сотню цікавих томів, щоправда, знаходяться вони в іншому приміщенні – в сільській бібліотеці с.Кадомка. Хочемо сьогодні згадати тих людей, які плекали сільський клуб і сільську бібліотеку. Першим завклубом була Коробенко Ганна Йовтухівна (від часу його відкриття і до 1976 року), тривалий час на культосвітній ниві трудилась Вітенко Марія Демидівна (аж 20 років тільки в Зорівському клубі! ), її змінила Коробенко Катерина Федорівна. Нині вже 17 років очолює заклад Горбач Любов Петрівна. Обов’язково згадаємо і бібліотекарів: Марію Вітенко, Валентину Скубенко, Світлану Вегеру та Оксану Табачну. Всім хочемо подякувати за ніби непомітну, але потрібну роботу. Довгих вам років життя, здоров’я міцного, родинного затишку. Вічний спокій тим культармійцям, хто вже за вічною межею. Процвітання і відродження як сільському клубу, так і нашій громаді.
Працівники Кадомського сільського будинку культури та Зорівського сільського клубу підготували для зорівчан концертну програму «Всім серцем любіть Україну свою». Було, як на справжніх іменинах: і вітання з короваєм, і гарні слова на адресу всіх, хто працював у закладі протягом його історії, і щирі українські пісні, і жарти, і святкова танцювальна музика. На святі почесним гостем була Марія Демидівна Вітенко, яка розповіла присутнім про роки своєї праці на культурній ниві. Зауважимо, що саме того дня вона відзначала і свій власний ювілей – 85-річчя. З цієї нагоди та з нагоди ювілею клубного закладу виконком Кадомської сільської ради привітав її скромним подарунком.

Моя рідна земля в серці піснею проросла

Якщо ви уже кілька років не були в клубі в Леонівці, то нині вас приємно здивують зміни, що тут відбулися. Заклад обзавівся ошатною огорожею, а усі підходи до нього вистлані декоративною плиткою. Та й всередині повно обнов: підлога вистлана керамічною плиткою, стіни та стеля пофарбовані в свіжі, приємні оку кольори. Оновлено й сцену.
Тож в очікуванні концерту тут є чим помилуватися. Було на що глянути і в фоє закладу, де розмістилися вишивки та яскраві композиції із квітів, фруктів та овочів.
Барвистим було і саме дійство.
Своє вітальне слово жителям села та гостям свята сказали голова громади Іван Владимиров, голова районної ради Іван Семцов, міський голова Олександр Панюта, голови Черняхова - Володимир Безвербний та Горохового - Володимир Демиденко, а ще керівник СК “агробізнес” Григорій Кулініченко.
Гості не лише вітали винуватців свята, а й вручили подарунки. Григорій Кулініченко презентував ФАПу сертифікат для оплати послуг інтернетзв’язку, для облаштування цього ж закладу передав сертифікат і Олександр Панюта. Електроприлади подарували Іван Семцов та Володимир Демиденко, а Володимир Безвербний - 100 пачок морозива.
Потішили присутніх і виступи місцевих аматорів сцени та гостей із Черняхова і Горохового.
Основу свята склали виступи гурту “Рідні наспіви”. Розважали гостей Олена Кузьменко, Валентина Владимирова, Наталія Крутько, тріо “Мережка”, Ріта Комісаренко, Оксана Пугач, Світлана Фіялко та Валентина Бринзюк, Марина Бринзюк, ансамбль шумових інструментів “Тара-Бари”. А ще колектив “Лілея” із Горохового та молодіжний дівочий гурт із Черняхова. Шквал сміху в залі викликали гуморески у виконанні Світлани Фіялко та Діми Джулая.
Не обійшлося того дня й без подарунків жителям Леонівки: 90-річним Лідії Костянтинівні Кучмі та Валентині Сергіївні Григоренко; 80-річним Марії Іллівні Коваль, Івану Антоновичу Кучеру, Тетяні Василівні Кучер, Галині Кіндратівні Андроновій, Галині Григорівні Лігоцькій та Михайлу Івановичу Страшнюку; 70-річним Галині Володимирівні Кисіль, Володимиру Васильовичу Фіялку, Ользі Харитонівні Мостовій, Ніні Михайлівні Довганюк та Віктору Степановичу Павлишину. Також наплічники отримали цьогорічні першокласники леонівки Ярослав Токарчук, Любов Трепетьон, Каріна Однокулова, Максим Ковальов та Катерина куріленко. Традиційно в Леонівці проводиться конкурс на найошатніший двір. Цього року переможцями стали петро Федоренко, Галина Василевська та Борис Федоренко. Їм сільський голова вручив статуетки гномиків.
Щиро дякували голова громади та ведучі спонсорам, завдяки яким стало можливе святкування: Григорію Кулініченку (СК “Агробізнес”), Івану Янківському (товариство “Олімп”), приватним підприємцям Зої Федоренко та Петру Остролуцькому, фермерам Сергію Мєшкову (ФГ “Бобр”), Анатолію Черевку (ФГ “Колос”), Дмитру Соломченку та Андрію Припіялу, а також товариству “ДЖІН ЕНД СІД”.
По завершенні концертної програми на всіх чекали смачні пригощання та святкова дискотека.

Кубок - до Дня Незалежності

24 серпня на стадіоні КЗ КРР «ФОК Кагарличчини» відбувся фінал розіграшу Кубка Кагарлицького району з футболу, приурочений Дню Незалежності України, в якому взяли участь дві найсильніші команди району: ФК «Кагарлик» та «Придніпров’я–Агроексперт».
З рахунком 2-1 перемогу здобули, а отже й стали володарями заповітного трофею, футболісти ФК «Кагарлик».
Кращими гравцями змагань визнано Владислава Кравчука (ФК «Кагарлик») та Владислава Миколюка («Придніпров’я–Агроексперт»).
Переможці та призери змагань нагороджені кубками й пам’ятними медалями.

«Святе місце на землі, де родила мати»

Іменини села Сущани відзначалися у неділю, 25 серпня, але складалося враження, що проходили вони в атмосфері попереднього свята - Дня незалежності нашої держави. Про це свідчило розмаїття прапорів перед сільським Будинком культури, транспарант над сценою «З Днем Незалежності! З Днем села!» і, головне, святкове вбрання сущанців. Багато з них прийшло на свято у національних вишиванках, надто ж дітки і шкільна молодь, мов квіти, прикрашаючи і залу, і сцену сільського вогнища культури.
Символічно, що й захід розпочався із виконання сільськими артистами двох гімнів - спочатку України, а за ним - села.
Традиційно громаду сущан привітав її голова Василь Трохименко, а також поважні гості. Від райдержадміністрації і районної ради вітання озвучив завідувач методичним центром відділу культури РДА Юрій Король. Він же вручив голові села Подяку та цінний подарунок. Грошовий сертифікат та вітання від Кагарлицької міської ради передав жителям Сущан заступник міського голови Володимир Бойко. Але найщедрішими виявилися подарунки від заступника голови ПрАТ «Агрофорт» Зіновія Лялюка - картина і сертифікат на 60 тис. грн на ремонт БК. Крім того, він зазначив, що підприємство при народженні дитини виділяє батькам 3 тис. грн, незалежно від місця їх роботи.
Свої вітання землякам адресував також депутат районної ради Володимир Мартиненко.
А потім настала черга музично-пісенних вітань. Сущанську громаду приїхали привітати художні колективи із сусідніх сіл - Мирівки та Германівки з короваями і концертними програмами.
Свій коровай спекли до свята і самі сущанці. Право розрізати його на куски було доручено представникам аграріїв села Зіновію Лялюку та Володимиру Мартиненку, після чого дівчатка пригостили ним всіх присутніх у залі.
Хвилиною мовчання, покладанням квітів до пам’ятника героям було вшановано загиблих у роки війни, під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Живі квіти і танцювальний номер було адресовано сільським учасникам АТО.
Історію села у вигляді діалогу з іноземцем, який випадково потрапив у Сущани, нагадала присутнім місцева дівчина Ганна.
Не обійшлося й без особистих вітань на адресу окремих категорій сільчан. Зокрема, матерям-героїням України Варварі Мишак, Ганні Герлянд, Людмилі Мишак, Тетяні Глушко, Наталії Трохименко, Ірині Молодід. Дуже приємно, що у невеликому, але красивому селі люди відзначаються довголіттям. Найстаршій жительці Марії Миронівні Онищенко виповнилося 96 років. За 90 мають за плечима також Марія Омелянівна Семененко, Ганна Йосипівна Пономаренко, Ганна Корніївна Мудра, Панас Левкович Мудрий. Їм та ювілярам по 80 і 70 років також були адресовані музичні вітання. Як і новому подружжю села у складі Світлани Лашевської та Володимира Шабатіна.
А заключним акордом свята стало масове виконання «Гімну Євромайдану».
Дякуючи вокальному колективу сільського Будинку культури «Червона калина» і особливо юним артистам за організацію прекрасного свята, очевидно, художній керівник закладу культури відзначила, що «ці дівчатка і хлопчики ще раз засвідчили, що Сущани - це не хутір, а повноцінне українське село із славною історією і щасливим майбутнім».
Станіслав МИХАЙЛОВСЬКИЙ

Святковий настрій на цілий рік

Наприкінці літа жителі Великих Пріцьок традиційно відзначають День села.
Цього разу урочистості проходили 17 серпня. Через прохолодну погоду організатори вирішили провести свято не на вулиці, як минулого року, а в сільському Будинку культури. Приміщення було прикрашене квітами, історичними світлинами та численними святковими композиціями з овочів і фруктів. А в холі закладу всі охочі мали змогу помилуватися виробами майст­ринь Наталії Садовської, Наталії Хижняк, Тетяни Семченко, Тетяни Кваші та Галини Юрченко.
Близько шостої години вечора в залі зазвучали позивні, а згодом всі заспівали гімн Великих Пріцьок. Свято розпочалося.
Серед запрошених на урочистості були і знані земляки: член Національної спілки письменників України Ніна Вернигора, учений секретар відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Микола Набок, кандидат історичних наук Леся Малоока, представники сільськогосподарських підприємств та жителі сусідніх сіл. До речі, усі, хто завітав на свято, отримали в подарунок календарики із зображенням Великопріцьківської Берегині, а почесні гості - ще й «Прісин оберіг», спеціально виготовлені з нагоди Дня села.
До великопріцьківчан з вітальними словами звернулися голова села Олександр Микитянський, а також заступник голови Кагарлицької районної ради Олег Волошин, перший заступник Кагарлицького міського голови Олег Пурій та сільський голова Демівщини Олександр Мозговий. Почесні гості вручили Олександру Микитянському пам’ятні подарунки, а художній колектив «Демівщаночка» подарував ще й музичні вітання та запальні танці у власному виконанні.
Традиційно сільському голові вручили святковий коровай, після чого почесне право покласти квіти до пам’ятника Герою-Солдату було надано воїнам-односельчанам Юрію Дрогальчуку та Олександру Кірієнку.
Багато пісень того вечора лунало зі сцени у виконанні фольклорно-етнографічного ансамблю «Журавка» Великопріцьківського сільського Будинку культури (художній керівник - Надія Крапива, концертмейстер - Віктор Крапива). Їхні пісні супроводжувалися гучними оплесками з залу та вигуками “Браво”. Втім, не лише “Журавка” того дня зривала овації. Глядачам до вподоби були і виступи юних великопріцьківчан: декламатора Олександра Швеця, вихованців дитсадка «Яблунька», співачок Юлії та Дарини Омельченко, а також Даші Зварич, Олі Кравченко, Дані та Артема Літвінових.
Родзинкою цьогорічного святкування Дня села стала поява на сцені сільської берегині Великої Прісі. Мудра жінка звернулася до земляків з настановою, а також прочитала молитву за село та його жителів, яку вголос з нею повторювали всі, хто був у залі.
Того дня вперше на святі вручалися відзнаки “За вагомий внесок у розвиток села”. Цієї честі були удостоєні: ветеран Великої Вітчизняної війни Іван Миколайович Козленко, директор фермерського господарства Олег Вітенко, молодший науковий співробітник Великопріцьківського сільського історико-краєзнавчого музею Надія Вегера-Предченко.
Під час урочистостей Олександр Микитянський оголосив підсумки конкурсу “Двір зразкового порядку” та вручив грамоти і грошові сертифікати родинам Івасенків, Грицанів та Білявських.
На святі було вшановано іменинників-ювілярів, старійшин села, Михайла та Марію Клепків, які відсвяткували золоте весілля, а також Романа й Людмилу Зваричів та Анатолія й Наталію Блондиків, які відзначили срібне весілля.
На завершення ж урочистостей організатори висловили вдячність спонсорам: Василю Барановському, Олегу Вітенку, Володимиру Вітенку, Миколі Волошину, Віктору Дикому, Катерині Демиденко, Юрію Круцику, Сергію Мільковському, Олексію Овчаренку, Олені Овчаренко, Юрію Падальченку, Миколі Предченку, Віктору Ружанському, Костянтину Семченку, Сергію Скорікову, Віктору Чайківському, Леоніду Бацану та Анатолію Шевчуку.
Свято продовжилося концертом Володимира й Олени Пасек, безпрограшною лотереєю та пригощанням рибною юшкою, варениками, капусняком і запашними пиріжками.

Зменшити навантаження на бюджет

У середу, 21 серпня, відбулася сорок п’ята сесія районної ради VІІ скликання, на яку були запрошені в. о. голови РДА світлана Синюк, голови міської та сільських рад, керівники підрозділів райдержадміністрації, представники засобів масової інформації.
Зібрання розпочалося із запитів депутатів районної ради.
Світлана Муковоз звернулася до сесії у сприянні встановлення обмежувача швидкості транспорту на майданчику біля Мирівської ЗОШ, де зупиняються шкільні автобуси. Адже на цьому місці майже щомісяця відбуваються ДТП, в тому числі були й зі смертельними наслідками. Керівництво ЗОШ зверталося з проханням вирішити проблему до різних інстанцій, але без належного реагування.
Депутати одностайно підтримали пропозицію голови райради Івана Семцова підготувати звернення до відповідного департаменту ОДА та поліції щодо термінового вирішення даного питання.
Іван Лисий вніс пропозицію звернутися до нового керівництва області щодо прискорення вирішення питання про утворення Кагарлицької територіальної громади.
Голова райради Іван Семцов проінформував зібрання, що під час візиту в район голови Київської облдержадміністрації Михайла Бно-Айріяна, йому задавалося подібне запитання. Одержано відповідь, що будуть внесені зміни в перспективний план створення територіальних громад в бік їх укрупнення. А отже, треба трохи зачекати. Але за наполягання Івана Лисого, депутати підтримали його пропозицію.
Далі сесія перейшла до розгляду порядку денного.
Про внесення змін у рішення 39-ї сесії районної ради від 21. 12. 2018 р. № 347-39(ІІ) - VІІ «Про районний бюджет Кагарлицького району на 2019 рік» та додатків до нього доповідала заступник начальника управління фінансів РДА Людмила Сушко.
Рішенням сесії затверджено запропоновані зміни в бюджет.
Про затвердження плати за навчання та встановлення пільг у КЗ КРР «Кагарлицька дитяча школа мистецтв» зібрання інформував директор цього закладу Микола Громико.
Підвищення плати в Школі мистецтв пов’язано з тим, що вона фінансується з районного бюджету, а це складає 3,7 млн грн у рік. А по-друге, останнє підвищення плати за навчання тут проводилося ще у 2016 році. Крім цього, зазначив директор, на рівні області підвищення оплати буде незначним, а серед учнів школи - значна частина пільговиків.
Рішенням сесії затверджено розмір нової щомісячної плати за навчання та перелік пільгових категорій учнів у КЗ КРР «Кагарлицька дитяча школа мистецтв», які повністю або частково звільняються від сплати за навчання.
Директор комунального некомерційного підприємства Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня» Віктор Кулініченко доповідав по питанню «Про затвердження планової вартості медичної послуги для мешканців Ржищівської міської об’єднаної територіальної громади».
Він повідомив, що протягом минулого і з початку нинішнього року Кагарлицькою районною лікарнею було надано медичні послуги відповідно 229 та 207 жителям міста Ржищів, ними використано 1154 ліжкодні. Враховуючи, що вартість одного ліжкодня по ЦРЛ складає 491,15 гривні, тільки за минулий рік Ржищівська громада заборгувала ЦРЛ близько 700 тисяч гривень. Тому за погодженням з обласною держадміністрацією, на нинішній рік ЦРЛ підготовлено угоду з Ржищівською МОТГ на надання медичних послуг жителям Ржищівської громади на суму близько 1,3 млн грн. Мова, підкреслив доповідач, ведеться тільки про стаціонарне лікування, вартість ліжкодня якого обходиться у 491,15 гривні.
Після обговорення сесія затвердила планову вартість одного ліжкодня стаціонарного лікування в КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня» для мешканців Ржищівської міської об’єднаної територіальної громади в розмірі 491,15 грн.
Голова районної ради Іван Семцов інформував сесію про внесення змін у рішення сесії районної ради від 07. 07. 2015 р. № 639-49-VІ «Про погодження отримання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення ТОВ «Дніпровські піски». Він відзначив, що дане підприємство з 2015 року оформило документи на здійснення діяльності і за цей час виникли зміни. Зокрема, у зменшенні акваторії видобутку. Але ще до початку своєї роботи, ТОВ надавало матеріальну спонсорську допомогу і району, і селу Стайки, де воно зареєстроване. Вчасно і в повному обсязі платить податки.
На запитання депутатів Миколи Набока та Івана Лисого дав відповідь директор підприємства.
Тому сесія прийняла позитивне рішення з обговорюваного питання.
Про управління об’єктами майна спільної власності територіальних громад Кагарлицького району також доповідав голова райради Іван Семцов.
Ще в 2015 році, зазначив він, було виготовлено проект на капітальний ремонт частини лівого крила лікувального корпусу ЦРЛ вартістю 42 577,5 грн. Але він не був реалізований до цього часу. У зв’язку з невідповідністю цін на матеріально-технічні ресурси ринковим показникам та неможливістю подальшого використання його потрібно списати з балансу ЦРЛ.
Натомість виготовляється новий проект на ремонт та переобладнання терапевтичного, гінекологічного та хірургічного відділень з метою забезпечення житлом медичних працівників закладів.
Депутати проголосували за надання дозволу директору КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня» на списання з балансу зазначеної проектної документації.

Гуртом проти скопу

Природа щедро наділила Кагарличчину ярами та балками, схили яких поросли травостоєм і деревами. А на дні часто-густо проклали собі шлях струмки та річечки, які манять прохолодою й лікувальними властивостями джерельної води. І жителі нашого краю, і його гості обожнюють такі місця. Тут можна відпочити на пікніку, пополювати на звіра чи птаха, зібрати врожай грибів, ягід. Та й просто прогулятися заради релаксу, струсити з себе пил сірих буднів, розвіяти депресивний стан.
Та такий щедрий подарунок для кагарличан став і своєрідним прокляттям: деякі наші співгромадяни заповзялися звозити сюди із своїх обійсть всілякий непотріб. А до них підключилися не чисті на руку ділки. Читачі районки пам’ятають наші публікації про те, як в такі місцини звідкілясь завозили лампи із вмістом ртуті. Тоді небезпеку довкіллю вдалося локалізувати і вивезти відходи на переробку.
Та цієї весни, у квітні, неочікувано удар “стиха” відчули жителі Халчанської громади. На території поблизу Халчі ще у 2008 році на 70 гектарах було утворено такий собі обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство “МАЛЬВА-СІЛЬВЕСТРІС”. Кожному їз його членів наділили по 12 соток, щоб вони могли розбити сад, звести якусь споруду та насолоджуватися природою й смачними екологічно чистими фруктами-яго­дами, відпочиваючи під затишними кронами.
З якихось причин жоден із тих “садівників” до цього часу попрацювати на своїй ділянці так і не сподобився. Але... знайшлися люди, які розгорнули тут активну діяльність: зрізали-зрівняли грунтову дорогу і засипали її будівельними відходами. Здавалося, що тут поганого? Зробили кращим та тривкішим проїзд, яким користувалися й місцеві жителі. Та, виявилося, що робилося це аж ніяк не з благородною метою - дорогу підсилювали, щоб по ній безпроблемно могли проїхати ваговози. От вони й проїхали. І не раз. А в кузовах багатотонників були відходи целюлозного виробництва - макулатурний скоп, які вивантажувалися в ярку на території “садівничого товариства”.
Про екологічну безпеку тут, думаю, говорити не варто.
Те, що побачила комісія, яку очолила керівник апарату РДА Людмила Демиденко та яка складається із представників Кагарлицьких райдержадміністарції та Халчанської сільської ради, держ­споживслужби, міжрайонного управління водного господарства, поліції, а також заступник голови районної ради Олег Волошин, представник обласного Департаменту екології та природних ресурсів, сільські активісти, являло собою сіру, шорстку масу на площі в кілька соток та товщиною кілька метрів, по якій можна було без остраху розгулювати, якщо не боятися різкого, гіркувато-кислого запаху.
- Це вже 9 днів пройшло, як був останній завоз, - кажуть місцеві активісти, - а уявляєте, який сморід стояв відразу!
Та виявилося, що проблема не лише у смороді. Відходами перегородили русло Леглича, який хоч і у вигляді струмка, та все ж протікає по цій території. Засипали й кілька джерел. А який вже хімічний скад цих відходів... Достатньо, що виявили там важкий метал. По все це розповідали халчанські і голова, і депутати, і активісти.
Були спроби поліції затримати техніку, але безуспішні. Адже чинне законодавство забороняє втручатися в господарську діяльність. Хоча з приводу вивантаження відходів внесено дані до ЄДРДР та відкрито кримінальне провадження. Переривали й дорогу, щоб великоваговики не їздили на територію товариства: як результат - погрози невідомих у бік ініціатора таких дій.
На жаль, представник садівничого товариства не зміг поспілкуватися із членами комісії, бо, за його словами, перебував за кордоном і не встиг прибути на визначений час. Та й свою причетність до того, що відбувається, він відкидає.
Халчанці, побоюючись за своє здоров’я, що можуть залишитися без якісної питної води, звернулися за допомогою до районної влади та різних структур - екологів, правоохоронців, фіскальних органів, надіславши туди листи із підписами жителів села. Підтримала їх в цьому й райдержадміністрація та районна рада.
За підписом виконувачки обов’язки голови Кагарлицької РДА Світлани Синюк направлено відповідні листи до різних інстанцій. Зокрема, до прокуратури, до Головного управління держгеокадастру в Київській області, до Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА, до Національної поліції.
Знову вирито траншею, яка перекриває в’їзд до садового товариства. Тож варто сподіватися, що спільними зусиллями буде покладено край такому свавіллю та знущанню над природою і загрозі здоров’ю халчанців.
У зв’язку із вищеописаною ситуацією, просимо жителів району при виявленні завезення волокнистого макулатурного скопу на територію Халчанської сільської ради повідомляти Кагарлицьке відділення поліції національної поліції за телефонами: 102 або (097)0833700.

Урожайність більша, ніж торік

У районі завершилося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Визначено підсумкові результати праці хліборобів в сільгосппідприємствах. Вони вищі, ніж були у 2018 році. Так, на круг ранніх зернових зібрано по 56,6 ц/га, тоді як торік урожайність складала 50,3 ц/га. Краще вродили озима і яра пшениці. Урожайність першої становить 59,2 ц/га (торік - 53,3), ярої - 46,6 (торік - 45,2). Валовий збір ранніх ярих зернових культур у цьому році склав 61 655 тонн.
Найвищий урожай хлібів виростили у ПСП “Переселенське-К” - 80,4, ФГ “Дар” - 70,5, ПрАТ “Агрофорт” - 67,9 ц/га, найнижчий - у ФГ “Расавське” - 35,8. Озимого ріпаку вирощено по 34,3 ц/га. Це - єдина культура, урожайність якої торік була вищою за нинішню - 39,0. Нині завершується його сівба під урожай майбутнього року.
Щиро дякуємо за великий хліб і низько вклоняємося нашим хліборобам за вірність обраній професії, за звитягу в праці.

На сторожі здоров’я людства

Лікар лікує людей, а ветеринар - усе людство. Цей вислів академіка Павлова актуальний і донині. Тож у другу неділю серпня ми вшановуємо працівників ветеринарної медицини. Напередодні професійного свята ветеринарів району привітали в.о.голови районної державної адміністрації Світлана Синюк та голова районної ради Іван Семцов. Вони подякували працівникам ветеринарної медицини за їхню кропітку і відповідальну працю. Кращих працівників галузі керівники району нагородили спільними подяками райдержадміністрації та районної ради та подарунками. Зокрема, відзнаки було вручено провідному бухгалтеру Кагарлицької районної державної лікарні ветеринарної медицини Світлані Демиденко та ветеринарному санітару Мирівської державної дільничної лікарні ветеринарної медицини Альоні Коротецькій.
Також Подяку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було вручено завідувачу Ржищівської державної дільничної лікарні ветмедицини Борису Мариненку. Грамоту ГО “Асоціація фахівців ветеринарної медицини Київської області” отримала ветеринарний санітар Кагарлицької районної державної лікарні ветеринарної медицини Людмила Світельська. А напередодні, під час обласних урочистостей Почесною грамотою Київської обласної ради було відзначено провідного лікаря ветмедицини Кагарлицької районної державної лікарні ветеринарної медицини Ольгу Припіяло.

У флагманах - ПрАТ «КФ «Лагода»

Добре працює виробництво - менше проблем з наповненням бюджету. Це твердження у свій час стосувалося і промисловості. Щорічно ставилося завдання нарощування обсягів виробництва продукції та її реалізації шляхом створення нових підприємств, запровадження сучасних технологій, підвищення продуктивності праці.
У якому стані перебуває промисловість району на сьогоднішній день, які перспективи її розвитку? - про це наш кореспондент веде розмову із завідувачем сектору економічного розвитку і торгівлі РДА Наталією Сигидою.

- Наталіє Дмитрівно, отже, почнемо з найголовнішого. Що являє нині промисловість району?
- Це - шість основних підприємств, які вже давно функціонують на території Кагарличчини. Серед них - ПрАТ “Кагма”, яка виробляє масло вершкове жирністю до 85%, кисломолочний сир та кисломолочну продукцію; ТОВ “Борошномельна компанія “ТЕВІ”, що випускає житнє та пшеничне борошно; ТОВ “Пантек-виробництво”, яке спеціалізується на виготовленні сендвіч-панелей; ТОВ “Мойдодир”, на якому виготовляють меблі для ванних кімнат; ПрАТ “КФ “Лагода”, що випускає вафлі та печиво; ДП “Ферми ДАНАМ”, яке займається виробництвом свинини.
Створено ряд нових підприємств, які знаходяться або в стадії становлення, або відзначаються нестабільністю роботи. Це – ТОВ “Баланс Агро Центр” з кагарлицькою пропискою на вулиці Став’янка по розфасовці міндобрив; ТОВ “КЕС-1” на території колишнього цукрозаводу, що виробляє альтернативну енергію; фірма “Ема-цемент”, яка спеціалізується на виготовленні та розфасовці цементу. У 2019 році в с. Черняхів планує запустити свою діяльність українсько-чеське підприємство по виробництву сирних снеків ТОВ «СНЕК ДЕ ФРОМАЖ УКРАЇНА». Планується створення 10 робочих місць.

- У підшивці районної газети за 2014 рік відшукав інформацію, що за перше півріччя 2013 року було вироблено промислової продукції на суму 210 мільйонів гривень. Можете назвати показники цього року?
- За шість місяців 2019-го маємо результат у 364 млн грн, але це - не свідчення нарощування виробництва промислової продукції, а результат девальвації гривні і росту цін. Насправді йде спад виробництва і реалізації промислових товарів як в цілому по району, так і по окремих підприємствах. Пов’язаний цей процес як з ліквідацією цукрозаводу, так і зі зменшенням обсягів сировини, необхідної для переробних підприємств.

- І хто на сьогодні є флагманом промисловості в районі?
- Приватно-акціонерне підприємство “Кондитерська фабрика “Лагода”. За нинішніх пів року тут випущено і реалізовано продукцію на 95,8 млн грн, що складає майже третину до всієї промислової продукції району. Хоча й тут спостерігається зниження темпів виробництва. До 2018 року обсяги випуску продукції нині складають лише 79 відсотків.
Натомість має приріст у обсягах виробництва ТОВ “Борошномельна компанія ТЕВІ” - 118%. Наздоганяє дане підприємство “Лагоду” і по валовому виробництву і продажу продукції - близько 78 мільйонів гривень.
З плюсом до минулого року працює також ТОВ “Пантек-виробництво”. Всі інші мінусують до торішнього рівня.

- Скільки людей сьогодні працює на промислових підприємствах?
- Всього середня чисельністьпрацюючих 1123, із них 646 - на ПрАТ “КФ “Лагода” (за червень - 1087, Лагода - 612).

- Які перспективи розвитку галузі на найближчий період?
- ТОВ “Кузьминецька будівельна кераміка” - це велике промислове підприємство, де задіяно близько ста чоловік.
Є сподівання і на те, що нова влада в державі приділить першочергову увагу розвитку економіки, а отже, нові промислові підприємства з’являться і в нашому районі.

Пахне рідне село...

На березі ставу, за доброю традицією у Кадомці, святкували День села.
Неймовірні українські краєвиди додавали особливого значення пісням, сценкам та гуморескам з імпровізованої сцени.
Кадомчан та гостей села розважали вокальні гурти «Кадомчанка» й «Намисто», а також учні місцевої школи. З великою шаною артисти-аматори згадували літніх жителів Кадомки, людей праці, захисників України, багатодітні сім’ї, матерів, хрещених батьків, новостворені сім’ї, зовсім маленьких жителів села, яким присвячували свої виступи.
З Днем села громаду вітали виконуюча обов’язки голови Кагарлицької райдержадміністрації Світлана Синюк, міський голова Олександр Панюта, місцевий священник отець Юрій, депутат районної ради Петро Папіженко, голова села Наталія Савченко. Добрі побажання, нагороди, подарунки, сертифікат на суму 3 тисячі гривень – усе це повинно спрацювати для людей села, бо озвучувалося та передавалося з душею, від щирого серця.
По селах Кадомської сільської ради нині пустує 41 обійстя, що сумує за своїми господарями, які покинули їх назавжди. Але й підростає молоде покоління та народжуються діти, що додає віри у краще майбутнє.
Діти ласували «солодкою ватою» й попкорном та стрибали на батуті, усіх пригощали смачними варениками, рибною юшкою та бутербродами, а фірма «Укрмед» - ще й медом.
Завершився вечір святковою дискотекою, який у веселощах перетік у нову добу.
Для людей свої вміння й дивну енергетику дарували учасниці «Кадомчанки»: Ніна Вискребенець, Ніна Кліковка, Любов Опанасенко, Любов Горбач, Ольга Мороз, Валентина Логвиненко, Катерина Скуб, Тетяна Шпіляр. А також учасниці гурту «Намисто»: Світлана Білека, Юлія Рогульчик, Тетяна Білека, Оксана Логвинова, Надія Черевко, Марія Коробенко. І це їх руками готувалися смачні страви для людей. Тож, подякуйте жінкам, люди добрі, за їх роботу, за душу в пісні, за бажання зробити для вас свято найкращим.
Щира вдячність і спонсорам свята – Петру Бездітному (ФГ «Буртівське»), Петру Папіженку (СТОВ «Переможець»), Анатолію Білеці (ФГ «Білеки»).
А завдяки корпорації «Успіх», у який входить СТОВ «Переможець», у Кадомці є чудомузапаратура, завдяки якій озвучування заходів - на вищому рівні.

У нашім домі квіти розцвіли

День села в Буртівській громаді святкують у другу суботу серпня. Під час своєрідного міжсезоння: на полях уже зібрано ранні зернові, на городі копати картоплю - ще зарано. Та й піст скоро. А про те, що таке рішення вдале, свідчив і наповнений зал Буртівського будинку культури, і гамірна купка дітлахів біля самого БК. Тут встановили надувні гірки, батут, намет із цукровою ватою та попкорном. Тож дітям було де розгулятися. Готувалося пригощання і для дорослих - булькала в казані вода, де готувалася шурпа.
І допоки малеча штурмувала гірку Гімном та танцем з українськими рушниками, розпочалися урочистості. Ведучі зі сцени закликали “Ласкаво просимо”, а тим часом у залі частували присутніх запашним короваєм. Лунали традиційні вітання від настоятеля місцевого храму отця Івана Синюка, очільника громади Олександра Драгана, районного керівництва - голови райради Івана Семцова, гостя із Кагарлика - заступника міського голови Олега Пурія, керуючого ТОВ “Вікторія-Агро” Ігоря Сінченка. Звичайно, гості прийшли на свято із подарунками від своїх організацій та установ. “Єлектричний прилад” презентував Іван Семцов, сертифікат на 3 тисячі гривень передав для дитсадка Олег Пурій, бензотример - Ігор Сінченко. У відповідь зі словами вдячності шановним гостям було вручено короваї.
Короткий, але цікавий, оригінальний і глибокий екскурс у історію сіл громади провела заступник директора школи, працівник місцевого музею, автор ряду книг Наталія Побочій. Щоб познайомити земляків із цікавими фактами Наталія Анатоліївна працювала в обласному архіві. Тож зачитала витяги із районної газети за 1934 рік, де згадувалося про Бурти. Її розповідь супроводжувалася показом слайдів із фотографій як пожовклих від часу, так і сучасних. А по цьому до уваги присутніх було показано аматорський фільм про село.
Жителі Буртівської громади ніколи не стояли осторонь долі своєї країни. Є тут і ліквідатори аварії на ЧАЕС, і афганці, і ті, хто чинив супротив ворогу, що порушив наші східні рубежі. Є серед них і учасники бойових дій, і активні волонтери. Та й чи не кожна родина зробила свій внесок у підтримку наших воїнів. Зазнали села громади втрат і під час чорних років голодомору. Тож цього дня хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятника вшанували полеглих у бою проти російських окупантів.
Пишно були переплетені урочистості й з виступами місцевих талантів - аматорів сцени і професіоналів. Гучними оплесками вітали на сцені маленьких жителів громади - вихованців дитсадка «Веселинка», які заспівали пісню про горобчиків та ще й танцювали одночасно. А потім показали сценку за мотивами пісні “А ми удвох”.
Порадував своїм красивим вокалом і заслужений артист України Віктор Шуляка.
Радували своїм співом загал Людмила Нестерук, дует Василя Гребельника та Олександра Харківського, чоловічий ансамбль “Стожари” та аматорський колектив “Мрія”, дуети Даші Гольонко та Устини Гольонко, Саші Осадчої та Тані Павлюк. А вели дійство Тетяна Папенко і Ольга Дзененко.
Подяки та запашні короваї від голови села отримали спонсори свята: СВК «Агрофірма «Перемога», Компанія «Успіх», ТОВ «Вікторія Агро», ПП Ткаченко Ольга Володимирівна, ПП Тесленко Світлана Миколаївна, фермер Бездітний Петро Васильович, ПП Босенко Володимир Григорович, ПП Ткач Роман Петрович, спілка рибалок «Спінінг» та житель села Рибак Віктор Павлович за допомогу у реконструкції пам’ятника.
Лунали слова вдячності й на адресу районної організації Аграрної партії України, адже саме завдяки їй діти безкоштовно стрибали на батуті та ласували солодкою ватою і попкорном, а учасники “Мрії” отримали нові ошатні сценічні костюми.
Окрім концерту, гості та жителі села могли переглянути виставку, яку підготували учні та вчителі школи. Подивитись на кінне шоу з двократним чемпіоном України по кінному спорту Костянтином Кучмієм та безкоштовно покатати верхи дітей. За доброю традицією, жителів села та гостей пригощали стравами української кухні, проводився розіграш лотереї. Закінчилось святкування дискотекою.

Не гофрокартоном єдиним...

Про виробництво гофрокартону на Київському картонно-паперовому комбінаті вже згадувалося в одній із перших оглядових публікацій. І хоча обухівська гофротара постачається в різні куточки нашої держави, про її виробника рідко коли згадує пересічний українець. Навіть більше – відсилаючи «Новою поштою» крупногабаритні посилки ми дуже рідко звертаємо увагу на те, що світло-коричневі коробки для упаковки виготовляються саме в Обухові. А от про санітарно-гігієнічні вироби знає, мабуть, кожен другий. Особливо користується попитом обухівський туалетний папір. «65-ку», як називають цю продукцію робітники комбінату, виготовляють в окремому цеху, вщерть заповненому величезними рулонами паперу. Саме з таких кількатонних велетнів і народжуються маленькі компактні рулончики, причому людський фактор у їх виробництві зведений до мінімуму. Це тому, що в цеху встановлене сучасне обладнання, яке і нарізає папір, і друкує наліпки до рулонів, і пакує готову продукцію.

Біля автоматів, в основному, працюють жінки. Одні, час від часу, підправляють потоки рулонів та оглядають обладнання, інші стежать за якістю, відкидаючи в окремий контейнер надірвані рулони. Відразу виникає запитання: куди ж дівається ця пошкоджена продукція?

– На переробку, – категорично відповідає молода жінка, уважно розглядаючи наступну партію рулонів, що неквапливо рухається по конвеєру.

А ось по цеху їде навантажувач, який, судячи з усього, везе вже готову продукцію на склад. Ніби нічого й особливого на
цьому виробництві немає, втім, саме таке враження складається, швидше за все, від того, що кожен працівник чітко виконує поставлені перед ним завдання. А в умілих руках, як відомо, й автоматика слухняна.
Тож знову ми повертаємося до кадрового питання…

– Де шукаєте спеціалістів? – запитую в.о. генерального директора комбінату Віктора Семенця.

– Ми їх не шукаємо, – посміхається він у відповідь, – нас самі знаходять... Ми ж лише створюємо належні умови праці, які й є головним стимулом для людей, котрі з тих чи інших обставин змушені шукати роботу.

– Невже жодних кадрових проблем на підприємстві не існує?

– Було б неправильно говорити, що нині ми забезпечені на всі сто відсотків професійними кадрами. Питання є. І пов’язані вони, перш за все, з тим, що фахівців для нашого комбінату не готує жоден навчальний заклад. Тож нині, коли до нас приходять працювати люди, вони певний час проходять навчання на виробництві, а ми за цей час виплачуємо їм заробітну плату (свого роду стипендію). У разі успішного стажування, новому працівникові присвоюється відповідний розряд і нараховується вже значно вища, ніж до цього, заробітна плата. Сподіваємося, що невдовзі питання підготовки кадрів вийде на інший рівень – ми працюємо над угодою про співпрацю з професійним ліцеєм, що в місті Українка, де плануємо навчати студентів тих спеціальностей, які потрібні підприємству. Час від часу ми переоснащуємо наші цехи, але, зауважу, що з оновленням виробництв ми не скорочуємо людей – просто даємо їм можливість пройти перепідготовку, якщо це необхідно.

І це ще одна особливість комбінату – давати можливість людям самореалізовуватися, відчувати, що знання та праця кожного працівника потрібні підприємству. А, як підтверджує життя, такий моральний стимул досить часто буває більш важливим за матеріальний, а отже, більш визначальним у подальшій долі людей.